10 речей, яких ми навчилися від Святого Івана Павла II (дню народженню Понтифіка присвячується)

ateist-Сьогодні цій надзвичайній особистості, людині від Бога, Лицарю Віри і Охоронцю Добра виповнилися б 97 років. Коли його не стало, всі ми, незалежно від конфесійних, релігійних, політичних поглядів тощо, сумували і плакали. Нам не вистачає цієї людини, яка змінила світ не краще, не вистачає його усмішки, його доброго слова і щирого благословення. Сьогодні, у важкі часи для нашої країни і для цілого світу, пригадаймо важливі слова Понтифіка: “Те, що нас єднає, більше від того, що нас ділить”. Чого ще ми навчилися із його життєвого досвіду?

1. Любов все перемагає і зцілює усі рани. Життя Івана Павла II було складним і трагічним. Але він не дозволив ненависті отруїти його серце: він любив всіх людей, таким чином став одним із найбільших ворогів Зла та справжнім альтруїстом слова і дії.

2. Ніколи не здаватися: навіть якщо тобі доводиться знову і знову падати, несучи свій життєвий хрест – вставати і йти далі. Святий Іван Павло II був дуже справжнім “велетом духу”, усі життєві драми сприймав мужньо і не дозволяв собі навіть думати про поразку.

3. Захищати свої переконання, заступатися за власних друзів.Протягом цілого свого життя ця велика людина відстоювала ідеали справедливості, не дозвляла принижувати інших людей. В дитинстві Понтифік завжди заступався за свого друга – Єжи Клюгера, якого цькували через те, що він був євреєм.

4. Усе життя вчитися, щоб краще пізнати світ і людей. Папа Римський був дуже ерудованою людиною, справжнім мислителем, який вірив: тандем віри і розуму стануть тою силою, яка виведе людство із морального Середньовіччя, а кожного окремого індивіда перетворить на людину, яка із моральною гідністю відстоюватиме свої права та цінності справедливості.

5. Боротися за свої мрії, слідувати власному покликанню. Саме ця настанова Понтифіка така важлива сьогодні для молодих людей, які часто губляться у життєвих бурях й оманливих лабіринтах суспільства.

6. Незважаючи на усі свої знання, досягнення і звершення, залишатися простою, відкритою людиною, ніколи не зазнаватися. Папа Римський довів, що навіть займаючи неймовірно важливу роль у суспільстві, Церкві. людина може бути щирою, не вважати себе кращою за інших, не відмовляти у допомозі тим, хто її потребує. Сам Іван Павло II вів доволі аскетичний спосіб життя, ніколи нікого не засуджував, завжди залишався тим Каролем Войтилою, якого так любив і яким так захоплювався увесь світ.

7. Де б ти не був, твоя батьківщина завжди має залишатися у твоєму серці. Римський Понтифік до кінця життя гордився тим, що він поляк, поважав свою історію, а польську землю вважав сакральною.

8. Завжди залишатися молодим духом. “Не бійтесь! Не лякайтесь вашої молодості і Вашого глибокого прагнення до щастя, правди, краси і справжньої любові! Часом говорять, що суспільство боїться цих потужних прагнень молоді, що і Ви, також лякаєтесь цього. Не бійтесь!”, – сказав Іван Павло II, звертаючись до молодих людей.

9. Повірити у себе, у свої сили, і те, що кожен із нас може зробити світ кращим. Бо без цієї віри наше життя справді стане сумним, саме через зневірю людство й хворіє депресіями, страждає.

10. Цінувати сьогоднішній день і довірити своє життя Богові. “Totus Tuus” (“Увесь Твій”) – життєвий девіз Понтифіка, який був впевнений у тому, що Бог ніколи не залишить людину наодинці зі своїми демонами, як справжній Батько захистить і пробачить усе.

Підготувала Лідія Батіг

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.