«Голос вопіющого в пустелі»

Тимо МаксимВідкриваю Google calendar, щоб пригадати події на наступні дні, і бачу на 7 липня напис: «Івана Купали». Якщо б провідміняти це ім’я за правилами української мови, то в називному мало б вийти щось типу «Іван Купало». Думаю собі: от чому в цей сучасний і модний календар потрапив такий екзотичний персонаж? Відповідь не забарилася – тому, що ми живемо в квазі-християнському суспільстві. В такому, де і данину традиції треба віддати (немов би традиція була таким собі божком, який постійно потребує наших приношень), і залишатися при цьому «крутими» і прогресивними, в чию систему поглядів справжнє християнство ніяк не вписується. Надто вже воно скучне, сіре і вимогливе. Так, щоб і свята не опустити, і «не опустится до рівня тих всіх церковників». От і «купається» собі такий абстрактний Іван Купало на сторінках Google calеndar, нагадуючи всім Іванам і друзям Іванів, що сьогодні у них свято. А також, що пора би вже й на озерце навідатися, якщо досі цього не зробив, пострибати через вогонь, запустити віночки на воду, погадати про своє майбутнє («хто знає як то воно буде і що нас чекає?»). Але нічого дивного і жахаючого в цьому нема. В таких випадках мені завжди пригадуються слова о. А. Меня, який з притаманним йому здоровим почуттям гумору зазначав: «Ну, що ж вдієш? Язичницву – 20 тисяч років, а християнству всього дві. Християнство тільки починається». Не знаю чи коли-небудь св. Йоан Хреститель буде внесений в Google calendar, однак знаю точно, що він би і не розраховував на це. Тому, що він свого часу місцем свого життя і діяльності обрав не багатолюдне місто з «безліччю можливостей», а дику пустелю. Великий шмат свого життя він вирішив провести наодинці з Богом і собою. Знаю також і те, що сучасним християнам варто святкувати свято Різдва саме св. Йоана Предтечі і їм є чого повчитися в Найбільшого з народжених від жінок (пор. Мт. 11, 11).

Читайте також: Роздуми про народження і життя Йоана Хрестителя

Особисто мене захоплює і завжди збагачує образ Предтечі в Євангелії. Йоан вмів чекати, вмів сміливо свідчити, вмів слухати, бачити і відчувати момент.
Мені здається, що нема більш оманливої і небезпечної християнської позиції щодо світу ніж та, яка наголошує, що «сучасний світ» є зіпсованим, далеким від Бога і байдужим до всього духовного. Така позиція неодмінно має продовження: «колись» був інакший час, період розквіту духовності. Але приклад життя святих показує, що вони вміли жити сучасністю, вміли діяти в актуальних обставинах. Бо святі розуміють, що світ – такий, яким він є – люблений Богом і не покинутий Ним.

Сьогодні християнин теж часто відчуває себе немов би в пустелі. Сучасна пустеля, щоправда, більше подобна до галасливого ярмарку ідей, понять, цінностей. Однак, у цій пустелі все одно є спрага. Передовсім спрага сенсу життя. «Для чого все це?», «Куди це все котиться?», «Добро не має сенсу, бо світом керує сила, влада і розрахунок». Це якраз і є пустеля. Точніше – пустка, втрата змісту. Пустеля там, де спустошені і зневірені людські серця, закриті для парадоксальних і несподіваних змін. Але в цій пустелі може прорости Голос, який нестиме цілюще Слово. І це точно не буде химерний Іван Купало, а це буде Йоан Предтеча – людина, яка вірить у незмінну Божу вірність і милість.

Навіть найбільш заселене місто, найбільш насичена інформаційна сфера може стати пустелею і пусткою якщо воно не наповнене життєвим сенсом. Як також і найвіддаленіша місцина може стати джерелом, з якого раптом заструмує живе Слово. Основне для християнина не місце, не час, не культура, не обставини, в яких він живе. Основне – чуйність до Божого Слова, Яке приходить і втілюється в тих обставинах, які є, хай вони далеко не ідеальні. Щоб Слово Боже зазвучало у нас, ми маємо бути Голосом, який не боїться звучати у пустелі. Зрештою, це з нашої точки зору пустеля, а з Божої точки зору це квітуча долина. Бог має силу перемінити пустелю і вкрити її повноводними ріками.

Не знаю як хто, а я на цей день в Google calendar запланував собі богослужіння, спілкування з рідними і зустрічі з друзями. Зрештою, цього й записувати не треба.

Максим Тимо

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.