Розуміння моральної категорії “прощення” в Юдаїзмі, Християнстві та Ісламі

Korol Dmytro (1)Нагадуємо, в грудні минулого року розпочався набір на нову сертифікатну програму “Християнин перед суспільними викликами часу”. Цей проект передбачає низку тренінгів та майстерень для підприємців, політиків, менеджерів та всіх, хто хоче поглибити свої знання та покращити вміння провадження ефективного бізнесу чи організації своєї роботи відповідно до християнських норм, які дають відповіді на сучасні суспільні виклики на державному та міжособистісному рівнях. Проект відбувається у м. Одеса. Детальніше читайте ТУТ.

Наразі програма наближається до свого завершення. Організатори цієї ініціативи звернулись до учасників заходу написати свої враження після різноманітних дискусій та круглих столів стосовно міжконфесійного та міжрелігійного діалогу. 

Публікуємо есе Дмитра Короля, учасника програми Дмитра Короля (учасника програми “Християнин перед суспільними викликами часу”).

Прощення

Прощення – це здатність людини першою пробачити кривдника й примиритися з ним.

В суто людському вимірі: коли не вимагає боргу в того, кому дали в борг.

Коли тільки виникає борг, тоді світ двох людей розділяється на дві половинки:  одна відчуває втрату або бажання компенсації, інша провину за неможливість компенсувати (віддати борг).

Простити – це не просто робити вигляд, що компенсувати не потрібно, адже це може призвести до того, що інші люди будуть цим користатись. Простити борг – це свідоме розуміння того, що боржник немає можливості компенсувати і усвідомлено визнати це.

Наслідком отримання боржником прощення від особи, перед якою завинив, в ідеалі має бути розуміння самим боржником, що не слід свідомо робити борги.

Людина може надати в борг тільки щось матеріальне і вимагати має право лише матеріальне. Не можна, наприклад,  вимагати чогось нематеріального взамін на щось матеріальне. Саме тому нематеріальне (моральне)  прощення повинно бути добровільним і свідомим.

Які можуть бути поради для прощення:

– прощати потрібно свідомо;

– прощати потрібно «легко»;

– розуміти потребу іншого, ми не є досконалими;

– позбавляйтесь гніву і образи, визнайте переваги прощення;

– робить це не гаючи часу.

В комуністів відсутнє поняття «гріх», вони говорять про «помилку» або «відхилення». Тобто, помилка не говорить про моральну нечистоту чи осквернення, а лише визнає факт. «Помилка» – юридичний термін, який є раціональним по суті, що не призводить до моральних втрат внутрішнім властивостям людини.

В релігії «гріх» завдає глибокої моральної шкоди, і впливає на все свідоме життя.

Саме тому поняття «прощення» можливо лише в «розтині» релігійності, оскільки впливає на моральні якості людини.

В Корані

Нехай тi, хто має статки й багатство серед вас, не клянуться, що не будуть допомагати родичам, бiдним i переселенцям на шляху Аллаха. Натомiсть нехай вибачають i прощають. Невже ви не бажаєте, щоб Аллах простив вас” Аллах — Прощаючий, Милосердний!(Сура 24:22)

Вiдплатою за зло є таке ж саме зло! Та якщо хто простить i встановить мир, винагорода його буде за Аллахом! Воiстину, Вiн не любить несправедливих! (Сура 42:40)

А якщо хто терпить i прощає, то, воiстину, це i є рiшучiсть у справах! (Сура 42:43)

Якi уникають важких грiхiв i всього мерзенного, а коли гнiваються, то прощають; (Сура 42:37)

В Юдаїзмі (Тора, Талмуд)

В Юдаізмі  справжня «тшува» (каяття) повинна приводити не тільки до «капара» (прощення і анулювання покарання), а й до «тоори» (очищенню) від «туми» (духовного осквернення), звільняючи людини від грубого невігластва і бездушності. Таке каяття відновлює духовну життєздатність людини та повертає їх у його первісний стан.

За єврейським законом, якщо хтось нашкодив вам і щиро вибачився, ви повинні пробачити його з відкритим серцем і охоче духом.  Прощення на єврейський перекладається як «мехіла». Юдеї не вірять в епітимію.

Епітимія (грец. ἐπιτιμία, від грец. ἐπι — над, грец. Τιμία — покарання) — церковне покарання (заборона), що накладається на мирян. Аналогічним покаранням для кліриків є відлучення від служіння. Головна мета епітимії полягає не в покаранні вірян за гріховні діяння або охороні їх від таких (хоча і така мета переслідується накладенням епітимії), а в зціленні хворобливих станів душі грішників.

«Мехіла» дається, щоб пробачити заборгованість, відмовитися від претензії. Це не вчинок серця. Її можна порівняти з помилуванням. Злочин залишається. Борг прощений.

«Сліха» – ще один вид вибачення в Юдаїзмі. Це вчинок серця. Вона досягає більш глибокого розуміння грішника із набуттям емпатії по відношенню до негод іншого. Її можна порівняти з актом милосердя, а не з актом благодаті.

«Капара» – це відкуплення через «спокуту», його також називають очищенням, і слово для цього – «тахора». Це повне позбавлення від гріховності, реальне очищення. Капара дається тільки Богом, оскільки жодна людина не здатна спокутувати гріхи іншого або очистити іншого від духовного забруднення.

Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь! (Левит 19:18)

Юдеї не вірять в Христа і тому не в змозі зрозуміти, спокута або її важливість в полегшенні тяжкого гріха, але у них є альтернативні символічні шляху: (1) очищення самих себе і (2) звернення до Бога з проханням пробачити їх гріхи, яке відбувається щорічно під час служб у вересні – Йом Кіппур.

В Біблії

Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. (Від Луки 6:37)

Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить. (Від Луки 7:47)

І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші. (Від Марка 11:25)

Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.

А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших. (Від Матвія 6:14,15)

Прощення є одним із головних понять в авраамістичних релігіях, це в свою чергу допомагає залагоджувати конфлікти і розвиватись суспільству, а людям вести мирне і спокійне життя.

Підготував Дмитро Король