Закликаю до тверезого мислення та конструктивного діалогу

Львів’яни, ми люди, чи дикий охльос? Як можна боротись із несправедливістю через ще більшу несправедливість? Як можна викривати гріх через ще більший гріх? Як можна волати про чесність, порядність і моральність, а поводити себе, як бандити. Вибачте за грубість, але це щирий крик душі. Я священик. І мені страшно навіть уявити, що серед цього натовпу “борців з несправедливістю” (а можу припустити, що просто проплачених найманців) є львів’яни, які ретельно відвідують храми. Поріддя єхиднове. Гроби побілені. Хто виймає меч, той від меча гине. Політика так не вершиться. Так не вершиться Держава. Одна справа, коли меч захищає рідну землю, а інша – коли цим мечем розмахують перед слабшим. Горе і трагедія, коли меч справедливості опиняється в руках дикуна, невігласа і найманця. Тоді він стає мечем зневаги і сорому. І не потрібно думати, що я цим покриваю гріхи влади. Я закликаю до тверезого мислення, до конструктивного діалогу і до цивілізованого дискурсу. А те, що бачу сьогодні у Львові – це не цивілізаційні процеси. Це Мордва! Така боротьба зі “злочинами влади” не робить нас кращими, не приносить нам честі і віддаляє від Бога.

Протоієрей Назарій Лозинський, декан богословського факультету ЛПБА ПЦУ, настоятель Академічного храму св.Й. Золотоустого

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.