Храми, що бережуть історію: сакральні цінності гарнізонного храму Свв. апп. Петра і Павла (Відео)

Серед безлічі архітектурних пам’яток Львова,  які впродовж століть охороняють вулиці нашого міста своїми могутніми поглядами, особливою витонченістю вирізняються сакральні споруди. Вони були свідками сотень історичних подій,ставали символами цілих епох і  досі приховують в собі таємниці з минулого. Зважаючи на це,  “Духовна велич Львова” та видання “Фотографії старого Львова” поєднали свої зусилля для реалізації спільного задуму, який полягатиме у висвітленні історії церковних будівель міста Лева у відеоформаті. Сьогодні ми розповімо про дві найбільш відомі святині гарнізонного храму Свв.апп Петра і Павла УГКЦ – образ Матері Божої Утішительки та вівтар Розп’яття Ісуса Христа.

ikona3Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла є однією із найбільш загадкових сакральних пам’яток сучасного Львова. Роботи над його спорудженням розпочалися у 1610 р. і завершилися через два десятиліття, коли тодішній Львівський архиєпископ Ян Анжей Прухніцький освятив храм. Сьогодні ця велична будівля зачаровує тисячі туристів та привертає погляди місцевих жителів, однак, мало кому відомо, які таємниці приховані за її давніми стінами. Можна годинами говорити про зовнішній вигляд храму та його внутрішнє оздоблення, однак особливої уваги заслуговують святині, до яких з молитвами та проханнями щоденно приходять десятки мирян. За словами настоятеля церкви о. Степана Суса, найбільшу увагу привертають дві нещодавно реставровані сакральні цінності, – ікона Матері Божої Утішительки та Розп’яття Ісуса Христа.

ikona1Образ Матері Божої Утішительки є одним із п’яти копій ікони з каплиці Санта Марія Маджоре. Її виконали у дереві із дозволу папи Пія V у 1608 році у Римі. Починаючи із 1630 року, вона знаходилася у каплиці храму, де у свій час молилися польський король Владислав IV, Ян Казимир, Ян III Собеський та гетьман Станіслав Яблонський. Вже на початку XX століття, 28 травня  1905 року, вівтар каплиці було прикрашено барельєфом із бронзи, який виконав скульптор Антоній Попель. У 40 – х роках минулого століття ікону вивезли до Польщі, але декілька років тому пам’ятку таки повернули в Україну. Після завершення реставраційних робіт у 2013 році, образ виставили для поклоніння у гарнізонному храмі Свв. апостолів Петра і Павла, де він тепер перебуватиме постійно.

ikona2У боковому вівтарі церкви розміщено скульптурний образ Розп’яття Ісуса Христа. Цей майстерний витвір німецького митця Йогана Яна Пфістера є однією із найбільш визначних мистецьких пам’яток доби Відродження у Львові. Датою  створення цієї святині вважають 1616 рік, однак не відомо, чи мали б ми можливість сьогодні насолоджуватися красою цього шедевру та складати до нього свої молитви, якби не старання академіка Бориса Возницького. Після Другої світової війни Розп’яття хотіли вивезти у Росію, однак йому вдалося переконати тодішнє керівництво, що воно не становить жодної мистецької цінності.

Вже згодом вівтар Розп’яття  назвуть найбільшим скарбом серед усіх відомих архітектурних пам’яток XVII століття у Галичині. Однак, після десятиліть забуття, образ потребував негайної реконструкції. Близько півроку знадобилося для того, щоб цілком відновити шедевр, який завдяки старанням однієї небайдужої людини таки залишився в Україні. У січні цього року у храмі Святих апостолів Петра і Павла розмістили відновлений вівтар Розп’яття Ісуса Христа, який вже майже чотири століття є символом особливої Божої благодаті для тих, хто звертає до нього свої прохання та турботи.

Софія Предка, Роман Метельський

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.