«Хто як Бог…»: про образ українських військових у медіапросторі

vijskovi21 листопада Церква східного обряду відзначає память Архистратига Михаїла та всіх безплотних сил, як ми любимо у народі називати – ангельського воїнства. Водночас Церква намагається виокремити важливість ангелів у нашому житті, цінність їхньої присутності і заступництва. Постать Архистратига Михаїла є також потужним прикладом і патроном для українських військових, які представляють своїм прикладом боротьбу добра зі злом.

Воїни Світла

Ангелос” з грецької означає “посланець”. Ангели присутні не лише у християнстві, вони також є і в ісламі та юдаїзмі. Їхнє призначення — звіщати Господню волю людям, наприклад, про це чітко читаємо у Біблії, коли Богородиця отримує новину про народження Спасителя. Важливо також зазначити, що у церковній традиції згадується про 9 ангельських чинів, зокрема у працях святого Кирила Єрусалимського. Саме 21 листопада Церква пригадує своїм вірянам факт розподілення ангелів по різну сторону барикад добра і зла. Грецьке слово «архистратиг» – «головнокомандувач»,  «провідник війська». Архистратиг Михаїл – це провідник Божого війська. Чому він один із головних? Ім’я «Михаїл» означає  «хто як Бог?». Це риторичне запитання, яке ангел поставив Сатані (означає «противнику»), коли останній постав проти Бога. Пригадаємо собі, що Сатана був одним із ангелів, які спочатку перебували під егідою Бога, та саме він підбурив інших посланців сумнівом, чому саме Бог має бути єдиним всемогутнім. Відтак, це «хто як Бог?» є причиною визнання першості серед інших ангелів. І ось це риторичне запитання Архистратига Михаїла поставило решту питань поза дискусією, адже нема нікого вищого, ніж Бог. Внаслідок того, за біблійним переданням, відбулося розділення між ангелами, які були вірними Богові і тими, які відійшли на бік темряви.

Важливо зазначити, що окрім Михаїла, обидві традиції, східна і західна, вшановують ще архангелів Гавриїла та Рафаїла. Згадка про Архангела Михаїла маємо у Новому Завіті, а саме, в Апокаліпсисі – там провадить військо Боже. Гавриїл, як ми писали вище, згадується під час звіщення про народження Христа. Рафаїл пригадується, як той, що супроводжує в подорожі. Цих три архангели особливо виділені серед ангельських чинів. У третій книзі Езри також згадується архангел Уриїл. Інші назви архангелів відомі лише з апокрифічної літератури, зокрема у книзі Еноха поданий перелік із семи архангелів. Богослови припускають, що вони були покровителями семи планет.

Бути Архистратигом: презентація військових у медіапросторі

Впродовж останніх чотирьох років тема війни на сході нашої країни входить у топ ключових подій українських засобів масової комунікації. Нещодавно, на одній із практичних завдань зі студентами, ми говорили про показ військових у медіа, наскільки доцільно відкривати перед реципієнтом повну “картинку” війни без затушування облич і уникання кадрів надмірного насильства і крові? Чи вдало ми творимо перед суспільством образ українських військових? Зважаючи на те, що війна аж надто довго триває у нашій країні, ми дещо звикли до банальної калькуляції смертей. Мовляв, загинуло двоє-троє військових – це вже добре. Але ж кожне життя – безцінний дар.

Міркуючи над образом Михаїла, його позиційністю і безкомпромісністю, я задумалась над тим, чи існує образ реального Архистратига-військового в українському медіапросторі?

Безумовно, чимало українських військових на Сході нашої країни перебувають виключно через особисту позицію та збереження державної цілісності, але часто ми просто бульваризуємо їхню поставу, розповідаючи під загальним ярликом “герой” кількасекундно в рамках якихось проектів, або вже після смерті. Ми мало говоримо про живі історії і постави. Таким чином у свідомості реципієнта військовий — це, по-перше, обов’язково герой (хоча, будьмо відвертими, не кожен військовий йде на Схід виключно через власну державницьку позицію, для багатьох контракт — це також спосіб прогодувати власну сімю чи просто вижити). По-друге, ми мало говоримо, про те, як пізніше адаптувати військових у мирний простір, навчити жити без війни. Окрім того, важливо також думати і про зворотний бік медалі – як розповісти про мир дітям з прифронтових зон, які буквально виросли під звуки обстрілів та розумінням, що таке зброя.

Звичайно, війну потрібно показувати такою, як вона є, але водночас розуміти, що кожен сюжет чи матеріал, представлений в українських медіа, вдало використовується у ЗМК нашого інформаційного противника. Тому демонстрація “коридорів ганьби” у телепросторі у 2014 році – зі спроби пожалітися світовій громадськості про нелюдське поводження – стала ласим шматком для російських медіа, мовляв, дивіться, вони самі плюють в обличчя свого війська, представляючи його кволим, збіднілим і виснаженим. Сучасне українське військо бере собі за патрона Архистратига Михаїла, але чи витриманий образ цього лідера в медіа? Гадаю, що дедалі більше важливо представляти Архистратигів — історії людей із сильною і безкомпромісною позицією, які обрали сторону добра незалежно від приватних інтересів, тоді й переможемо!

Юліана Лавриш

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.