У Львові представили “Гуцульську Богоматір” Казимира Сіхульського

Триптих виставили у Музеї Іоана Георга Пінзеля, і це продовження традиції експонування однієї картини, що її практикує Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького.

У галереї розповідають, що Казимир Сіхульський (1879 – 1942) – один із найвідоміших художників-львів’ян польського походження. У творчості широко застосовував гуцульську тематику.

dsc_0011

Мистецької науки вчився у Краківській Академії образотворчого мистецтва. Студіював у Йозефа Мегоффера, Леона Вічолковського та Станіслава Виспянського. Навчався також у Відні, Мюнхені, Дрездені, Флоренції та Парижі. У 1920-1930 рр. був професором Промислової школи у Львові, згодом 9 років  – професором Академії образотворчих мистецтв у Кракові.

Вдавався до живопису та графіки. Любив жанр карикатури. На пізньому етапі художньої кар’єри віддавав перевагу сильно стилізованим релігійним та символічним композиціям.

Упродовж 1910–1930-х років гуцульські полотна-поеми Казимира Сіхульського експонувалися майже на всіх значних світових мистецьких виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Нідерландах, Бельгії, Фінляндії, США.

Мистецтвознавці зазначають, що Сіхульський завжди тяжів до виявів найщиріших почуттів, наснажуючись роздумами про дійсність і красу – людську й природи. Тому у центрі уваги маляра постійно була людина з її турботами, мріями, радостями та печалями, а буденне часом набувало символічного та навіть релігійного змісту.  Автор часто використовував форму триптиху для представлення сцен сакрального характеру, які не призначалися для розміщення у вівтарі.

«Мистецтво для Казимира Сіхульського було професією, що давала повну свободу, – говорить головний зберігач фондів ЛНГМ Ігор Хомин. – Незалежний від урядових установ, рангів, думок, незалежний від будь-кого, художник по-справжньому був вільний духом, як і його думка. Не обмежували його осуди і критика – він відповідав тільки перед своєю совістю художника. Мистецтво для нього було храмом, в якому художник старанно і з пристрастю виконував обов’язки жерця».

Організатори показу у Музеї Пінзеля наголошують, що знаменитий триптих «Гуцульська Богородиця» (1914) – вершина професійної майстерності Сіхульського і що це – «уклін у сторону гуцульського фольклору, пропущений через фільтр сецесійної стилістики».

На відкритті експозиції ішлося про те, що 100 років тому про «Гуцульську Богоматір» Казимира Сіхульського писали як про «діву з обличчям слов’янської принцеси». У серединній частині триптиху – Богородиця з дитиною на руках, вбрані у гуцульський стрій. У бокових частинах зображені дівчата-гуцулки з хрестом і глечиком. Цей триптих має ще іншу назву – «Поклоніння пастухів».

Виставка триптиху Казимира Сіхульського у Музеї Іоана Георга Пінзеля (площа Митна, 2) чинна до 15 квітня 2018 року.

Джерело: День, РІСУ

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.