У Львові триває виставка “Слідами блаженного отця Омеляна Ковча”

Омелян-Ковч-із-дружиною-і-дітьмиЛьвівський музей історії релігії спільно із Братством імені блаженного священномученика Омеляна Ковча, Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», газетою «За Вільну Україну+» презентує виставку «Слідами блаженного отця Омеляна».

В експозиції представлені особисті літургійні речі о. Омеляна Ковча: фелон, єпитрахиль, нарукавники, пояс. До уваги відвідувачів – скарбничка із церкви Святого Івана Хрестителя села Коросне Львівської області, де правив отець Омелян.

Автор портрета Омеляна Ковча, макета його пам’ятника, а також картини «Перемишлянський край посеред літа» – художник Микола Костів. Серед експонатів – багато світлин, які ознайомлюють із діяльністю громадської організації «Братство імені блаженного священномученика Омеляна Ковча»: відвідини місць, де служив отець Омелян, різні тематичні вечори, зустрічі, виставки, відкриття меморіальних дошок. Цікавими є сімейні фотографії отця, документи, пов’язані з його життям і діяльністю.

Виставку відкрили 7 березня у Львівському музеї історії релігії (пл. Музейна, 1), вона чинна до 16 квітня.

Деталі за телефоном: (38032) 235 61 00, 235 70 07, 26148 22, Олена Малюга, молодший науковий співробітник ЛМІР.

Довідка

«Був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу». (Із книги «Життя і смерть Володимира Бірчака, Володимира В’ятровича). У цих словах кардинала Любомира Гузара коротка історія життя Омеляна Ковча – священномученика УГКЦ, праведника України, покровителя усіх священиків УГКЦ.

Арештований нацистами за підтримку українського підпілля, допомогу євреям та публічне засудження нацистських злочинів, перебуваючи в сумнозвісній тюрмі на Лонцького у Львові, а згодом у страшній фабриці смерті – концтаборі «Майданек» біля Любліна (Польща), Омелян Ковч продовжував таємну тюремну практику душпастирської діяльності. Родина та знайомі робили все можливе, щоб звільнити його із в’язниці. До цієї справи долучився навіть митрополит Андрей Шептицький. «Я розумію, що стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого в цій справі. Учора вони вбили тут 50 чоловік. Якщо я не буду тут, хто допоможе їм перейти ці страждання?… Я дякую Богові за Його доброту до мене. Окрім неба, це єдине місце, де я хотів би перебувати. Тут ми всі рівні – поляки, євреї, українці, росіяни, латиші, естонці», – в одному з листів до рідних писав отець Омелян. І він залишився у в’язниці, де відправляв Літургії, сповідав, причащав, хрестив, ніс зневіреним віру, надію, любов. Омелян Ковш помер за колючим дротом 25 березня 1944 року. Його тіло спалили в одному з крематоріїв табору.

Постать отця Омеляна Ковча є промовистою для всіх нас насамперед тому, що він унаочнив приклад доброго Пастиря. Це Людина, яка до кінця свого земного життя не зрадила моральних принципів, глибоко гуманних, християнських. Він був великим патріотом своєї Батьківщини, умів співчувати людям, завжди допомагав їм, закликав любити усіх незалежно від їхнього походження і конфесійної належності.

Торік у квітні племінники Омеляна Ковча – Василь Мацелюх й Іван Ковч, а також похресник Михайло Костів разом з іншими однодумцями створили громадську організацію «Братство імені блаженного священномученика Омеляна Ковча». Вони поставили за мету популяризувати життя і героїчний чин отця Омеляна Ковча з УГКЦ для того, щоб молоді верстви українців узяли отцеву поставу, служили Богові в рамках християнської релігії і зміцнювали Українську державу в її національних вимірах.

Джерело: ДивенСвіт

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.