Волонтер Дана Кушплер: «Ефект ТЕЗЕ – це особлива молитва, відкрите серце і довіра »

Львів’янка, учасниця товариства студентів-католиків «Обнова» Дана Кушплер упродовж регіональної зустрічі ТЕЗЕ у Львові допомагала координувати поселення паломників. А роботи було справді багато – адже житло довелося знайти для понад 2-х тисяч осіб із 25-ти країн. Про власний досвід ТЕЗЕ, молодіжний голос молитви і про те, чому довіра – це найкращий рецепт успіху Дана Кушплер розповіла у ексклюзивному інтерв’ю для сайту «Духовна велич Львова».

– Ти була дев’ятнадцятирічною, коли вперше поїхала у паломництво ТЕЗЕ. Що тоді запам’яталося найбільше?

– Першою була мандрівка до хорватського Загребу, де відбувалася зустріч ТЕЗЕ. Непересічним враженням стала молитва ТЕЗЕ. Там зібралося дуже багато молодих людей. Вони були дуже різними, сучасними, часто неформальними. Чимало цих хлопців та дівчат люблять галасливі пісні, з увагою ставляться до своєї зачіски і стилю в одязі, але їх поєднують не стіни нічного клубу, а паломницька мандрівка і бажання помолитися разом. Під час молитви всі вони за кілька секунд ставали тихими, спокійними і умиротвореними.

– Яким був твій особистий досвід молитви?

– Молитва ТЕЗЕ – це особливі пісні, слова яких є частинами псалмів. Ці молитви складені різними мовами. Також особливим акцентом є тиша. Вперше це дуже неочікувано. Коли я була вже у селищі Тезе у Франції, то тиша мала надзвичайне значення. Коли ти співаєш, або говориш, то це – «про» Бога, а тиша – це «з» Богом. Це змога почути Його. У мовчанні ми маємо змогу відключити свої думки і трохи послухати, або сконцентруватися на тому, що дуже тебе зачіпає і на що ти поки що не мала відповіді.

– На твій погляд, чи на зустрічах ТЕЗЕ є місце атеїстам, або людям далеким від релігії?

– Однозначно є. Деякі приймаючі родини і паломники, які зареєструвалися на регіональну зустріч у Львові, є невіруючими. Вони це вказали у онлайн-формах.  Але щось у душі підштовхує цих людей долучитися. Якщо чесно, коли я їхала вперше до ТЕЗЕ, то теж була насторожена і ставилася до цієї мандрівки скептично. Мене більше приваблював той факт, що поїду за кордон. Це була перша спонука.  А друга – враження моєї подруги, яка вже раніше розповідала про ТЕЗЕ – із таким захопленням, що не підпасти під вплив було неможливо. Я прагнула перевірити цей ефект ТЕЗЕ на собі. І у результаті також була вражена атмосферою і молитовною єдністю. Думаю, що іншого рецепту відчути дух спільноти ТЕЗЕ, аніж долучитися до однієї із зустрічей, немає.

– У чому полягає ефект ТЕЗЕ, що єднає молодь з різних куточків світу?

– Напевно, перш за все – це пісні і музика. Я трохи музикант і це те, що мене особисто дуже прив’язало до ТЕЗЕ. Ще один важливий момент – це простота. Адже йдеться саме про екуменічні зустрічі, які дають можливість долучитися абсолютно усім. Молодь єднає також постійний пошук і зокрема пошук сенсу життя, розмірковування над філософськими питаннями: без яких існування на землі просто позбавлене ваги і змісту. У ТЕЗЕ молоді люди отримують змогу поговорити на такі теми. Це паломництво довіри. І довіра – символ цієї спільноти. Важливо, що молодь завдяки Тезе отримує шанс пожити у родинах. Люди з якими ти зустрінешся – потрібні тобі тут і зараз. І волонтерство, найпростіша робота також неодмінно принесе свою користь для світоглядного розвитку. Головне – відкрити своє серце.

– Чи стикаються паломники ТЕЗЕ із побутовими труднощами під час зібрань?

– Під час підготовки регіональної зустрічі у Львові ми мали певні особливості. Були складнощі із транспортною системою, із поселенням взагалі інша система, аніж на європейських зустрічах. Але ми знаємо, що ТЕЗЕ – це цілковита довіра і тому не варто хвилюватися. Всі проблеми знаходили вирішення.  Варто усвідомлювати, що на ТЕЗЕ ти не їдеш, як турист, щоб поглянути на мальовничі краєвиди. Ти вирушаєш на зустріч, яка є великою пригодою. І всі паломники, які свідомо долучаються, мають потурбуватися про каремат та спальник. Ти можеш сподіватися, що тебе візьме родина, але не обов’язково цього вимагати. Під час зустрічі у Загребі я проживала у сім’ї, де було п’ятеро маленьких дітей. Сім’я жила доволі скромно, але ці люди були настільки відкритими, так опікувалися паломниками, що я просто не  могла почуватися їм віддяченою достатньо. Подарунків з України  і щирих слів «дякую» було замало за таку доброту. Упродовж зустрічі у Берліні я мешкала у старшої жінки, яка була досить спраглою спілкування. І для мене це була змога поринути у світ іншої людини, яка багато пережила, але зуміла винести із життєвої дороги дуже багато світлого. Це ще один феномен ТЕЗЕ, що ти маєш нагоду з іншими, навіть незнайомими людьми, поспілкуватися про духовне. Інколи навіть із друзями важко спілкуватися про віру, а ці люди з інших країн готові тебе почути і поділитися власними духовними досвідами.

– Спільнота ТЕЗЕ особливо почала розвиватися після Другої світової війни, коли люди найбільше прагнули миру та єдності. Регіональна зустріч ТЕЗЕ у Львові також відбувається під час війни, яка вже кілька років поспіль точиться у нашій країні…

– Там, де є війна – присутня і особлива потреба миру, примирення, спокою. Я не особливо задумувалася над цим, але вважаю, що зустріч ТЕЗЕ – це нагода зупинитися і ще раз поміркувати, що справді є важливим для нас. Нам потрібно акцентувати не на зовнішніх речах, а на щирості. Можливо, побутові умови, які ми запропонували паломникам, іноді мають не дуже високий рівень, але ми отримали нагоду познайомитися із людьми з інших держав і бути справді відкритими до них у власній країні.

 Розмовляла Оксана Бабенко

 Фото з особистого архіву Дани Кушплер

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.