Храмове свято церкви Свв. Володимира та Ольги УГКЦ: Короткий нарис з історії (Фото)

DSC00802-Large-28 липня християни обох обрядів вшановують пам’ять святого Володимира. Саме у 988 р. цей великий князь охрестив Київську Русь, чим привив на наших землях європейську християнську культуру. З цієї нагоди пропонуємо Вашій увазі розвідку про храм Свв. Володимира та Ольги Львівської архиєпархії УГКЦ (м. Львів, вул. Симоненка 5а).

Історія будівництва

12 серпня 1990 р. було закладено та освячено перший камінь під будівництво храму, 100012.bmp-Medium-освячення якого відбулось під час великого мітингу, що проходив на площі, де зараз зведено храм Свв. Володимира та Ольги. Надалі біля цього каменю, не зважаючи на погодні умови, відбувалися Богослужіння. На Квітну неділю (1991 р.) не відбулось запланованого освячення зведеної церкви-каплиці. Після цього оголошено конкурс на проект будівництва храму. Серед запропонованих проектів перемогу здобув план відомого львівського архітектора Мирона Вендзиловича (1919-1992 рр.). Це був один із останніх планів будівництва Мирона Дем’яновича, який належав до 5 проектів церков, що були зведені у Львові та Львівській області за розробками цього архітектора.
Будівництво храму розпочалось у вересні 1991 р. і тривало 5 років. Було завершено 22 грудня 1996 р., коли у день Святого і Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці відбулось урочисте посвячення храму.
100013.bmp-Medium-Керівником будівельних робіт призначили Ярослава Стецьківа, а своєрідним куратором робіт був голова Франківського районної ради Василь Дзера. Будівництво храму розпочалось із закладення палів фундаменту восени 1991 р., а навесні 1992 р. вони були з’єднані бетонною подушкою.
У 1994 р. будівництво храму очолив Ярослав Андрейко, за керівництва якого будівельні роботи значно активізувались. Цього року готувались куполи для церкви святих Володимира та Ольги, форми для яких виготовив Львівський автобусний завод.
Вирішальним для будівництва храму став 1996 р. Цього року були встановлені куполи та розпочалось їхнє покриття мідною бляхою. Окремо проводились роботи всередині храму та встановлювались вікна.
100008.bmp22 грудня 1996 р. у день Святого і Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці відбулось урочисте посвячення храму На освячення храму прийшли парафіяни та прочани, тодішній міський голова Львова Василь Куйбіда, єпископ-помічник Львівської архиєпархії Юліан (Гбур).
У 1997 р. тривали внутрішні роботи у храмі, зокрема штукатурка стін та склепіння, а також встановлення підлоги. Наступного року розпочалось зведення дзвіниці. У 1999 р. отцем Ярославом Чухнієм освячено 5 храмових дзвонів, що виготовлені у Перемишлі спеціально для церкви святих Володимира та Ольги. За давньою церковною традицією дзвони отримали імена Юрій, Петро, Ольга, Михайло та Володимир. Загальна вага дзвонів – 1640 кг.
mishaУ цокольній частині храму відкрито каплицю Св. Вмч. Пантелейомна, у якій зберігається копія чудотворного образу Розп’яття з Глинян. У каплиці відбуваються нічні чування з молитвами на оздоровлення, молитовні зустрічі парафіян.
У 2010 р., у день свята Богоявлення, відкрито каплицю для водосвяття за спеціальним проектом з чашею для освячення води та багатьма кранами для зручності набирання води.

Розписи храму Свв. Володимира та Ольги

DSC00775-Large-Виконати внутрішні розписи церкви було доручено групі художників сакрального малярства на чолі з професором Львівської національної академії мистецтв Романом Василиком. Концептуальний проект та іконографічну програму виконав учасник іконописного гурту «Фавор» Кость Маркович. Проект головного іконостасу та перегород до бічних приділів розробили Роман Василик та Василь Кордюк. Перший написав ікони, а інший – керував процесом монтажу конструкцій та різьбою іконостасу.
В основу розпису центрального куполу храму покладено сюжет Вознесіння Господнього. Півфігура Христа розташована на східному склепінні куполу, між вікнами верхнього ярусу барабану зображено янголів, що підтримують райдугу, у нижньому ярусі барабану – постаті Богородиці та 12 апостолів, а також символічне зображення небесного Єрусалиму. На світловому вікні склепіння видніється всевидяче око Бога-Отця. Завершує купол фриз із написом тропаря Вознесіння, що дає богословське трактування свята Вознесіння Господнього.
На чотирьох колонах, що підтримують центральний купол, зображено чотирьох євангелістів – Івана, Луку, Матвія та Марка – з їхніми символами (відповідно – орел, бик, ангел та лев).
Головною сценою розпису святилища є розміщена в середньому ярусі композиція «Причастя апостолів». Акцентом цієї композиції та всього храму загалом є постать Спасителя в червоному одязі, що в християнській традиції символізує Його Божественну природу та пролиту Ним кров на хресті. Над Спасителем зображено ківорій ( балдахін на чотирьох колонах над престолом у християнській церкві, влаштований над вівтарем або царським місцем), а з двох сторін – євхаристійний текст. У куполі святилища зображено сюжет Старозавітної Трійці – півфігури ангелів за Святою Трапезою. На протилежній стороні склепіння зображено Агнця з хрестом у славі. Ці сюжети символізують предвічний Божий задум про спасіння людства через відкупну жертву його Сина.
DSC00755-Large-У нижньому ярусі святилища зображені 11 постатей святителів та Отців церкви: Іоан Злотоуст, Василій Великий, Григорій Богослов, Іоан Дамаскин, Андрій Критський, Миколай Чудотворець, Атанасій Александрійський, Григорій Ніський, Папа Римський Клемент, Антоній Великий, Теодор Студит. Важливо зазначити, що постать Папи Клемента є важливою для історії християнства на українських землях, оскільки він проповідував на українських землях на межі І-ІІ ст. і був похований у Херсонесі, у Криму. На Русі Папа Клемент почитався, як святий, а його мощі зберігались у Десятинній церкві у Києві.
DSC00799-Large-Бічні приділи храму присвячені Богородиці (лівий) та святим Володимиру та Ользі (правий). Головною темою лівого приділу є сцена Різдва Христового та дотичні до неї сюжети «Зустріч Марії з Єлизаветою» та «Втеча з Єгипту». Ці три сцени об’єднані в одне панно, що кільцем охоплює верхній ярус. Центральними постатями правого приділу є святі Володимир та Ольга. Вони є композиційним центром панно, що об’єднує декілька сюжетів: хрещення святого Володимира в Корсуні, Повалення ідолів та Хрещення руського люду в Дніпрі.
Через густе членування стін центральної частини храму віконними нішами не залишилось багато простору для розписів. На чотирьох середніх простінках зображено сюжети чудес, здійснених Ісусом Христом: чудо в Кані Галилейській, помноження хлібів, воскресіння Лазаря, оздоровлення хворих. На вужчих простінках у два яруси зображено постаті та погруддя великомучеників та великомучениць, мучениць та святих воїнів, преподобних монахинь та отців. На тильних сторонах колон зображено ще чотири святителі, над ними – пустельники та стовпники, на хорах – піснеспівці.
Іконостас у храмі має півкруглу форму, чим підкреслює форми апсидів і куполів, а його невисокий розмір дає змогу розглядати зображення святилища. Послідовність ярусів в іконостасі є традиційною: намісний, празниковий, апостольський. Перший, намісний ряд, складають ікони Богородиці, Христа Пантократора (Вседержителя), святого Миколая, святих Володимира та Ольги (із зображеним у сегменті неба Богом, що благословляє святих). На другому ярусі, що розташований у формі арки над царськими воротами, зображено 12 церковних свят в історичній послідовності. Центральною є ікона Тайної вечері, що зображає Ісуса з учнями за трапезним столом. Верхній ярус складає Деісіс (Деісіс – назва особливого роду ікони, на якій посередині зображений Спаситель, а по боках – обернені до Нього у молитовних позах Богородиця і Іоан Предтеча) із апостолами. Новизною є вміщення в Деісіс святих Володимира та Ольги, які постають поруч з Богородицею та Іоаном Предтечею як рівноапостольні. Над цим ярусом розміщено ікону Богородиці Втілення.
DSC00774-Large-Таким чином іконостас та розписи святилища храму святих Володимира і Ольги доповнюють одне одного й складають повну й традиційну для української культури іконографічну програму.
Іконостас Богородичного приділу акцентує богородичну тему, а Володимирського приділу розвиває тему історії християнства на українських землях.

Діяльність

DSC00816-Medium-При храмі святих Володимира та Ольги активно розгорнута пастирська праця, при ньому влаштовано релігійний й культурно-освітній центри. У їх складі діють навчальні класи, лекційний зал, трапезна бібліотека, каплиця святого великомученика Пантелеймона.
Катехитична школа носить ім’я ім. блаженного Миколая Чарнецького (1884-1959 рр.), греко-католицького церковного діяча, професора духовної семінарії у Станіславові (Івано-Франківськ), що був проголошений мучеником і блаженним УГКЦ у 2001 році. Навчання у школі триває два роки. До викладання у школі залучено 11 катехитів, які також готують дітей до сповіді та Святого Причастя.
При храмі також діє парафіяльна бібліотека, заснована у 1996 р. Для користування парафіян надано 5300 книг, що поділені у понад 20 категорій, а кількість відвідувачів становить близько 1 тис. абонентів.
До вівтарної дружини храму, яка допомагає священникові під час Літургії, входять 35 юнаків віком від 6 до 20 років, а її наставником є о. Богдан Калатин. Хлопці обов’язково проходять науки, що їх ведуть священики або старші семінаристи, де вивчають катехизмову частину та особливості візантійського обряду.
При храмі діють молитовні («Апостольство молитви», «Матері у молитві», Братство Матері Божої Неустанної Помочі), молодіжні («Довіра», клуб неодруженої молоді «Надія», спільнота аніматорів) та євангелізаційні («Благословення») спільноти, а також рух спільнот «Віра і світло». У лекційному залі не лише читають цікаві лекції, а й демонструють фільми та вистави, проводяться церковні свята та виступи церковних хорів (при церкві діють дорослий та дитячий хори під керівництвом Богдана Коріня та Галини Стефанович відповідно).
OLYMPUS DIGITAL CAMERAСпершу при храмі святих Володимира та Ольги духовну працю вів лише один священик, з 1992 р. – двоє, дещо пізніше – троє. У 1996 р. при храмі працювало четверо отців. Зараз у храмі працює семеро отців: о. Михайло Байдака, о. Петро Гарасимчук (прот.), о. Михайло Димид (митр. прот.), о. Богдан Калатин, о. Юрій Саквук, о. Олег Сухінський, о. Григорій Шопський. Настоятелем храму є о. Богдан Чабан (митр. прот.).

Назарій Лоштин

За матеріалами:
Офіційного сайту храму 
Офіційного сайту Львівської архиєпархії УГКЦ

 

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.