У четвер, 8 грудня 2016 року, у Львові відбувся Міжрелігійний Симпозіум «Міграція крізь призму міжрелігійного діалогу: погляд юдаїзму, християнства та ісламу». Захід проведено під егідою Духовного управління мусульман України «Умма» та Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», а також у медіапартнерстві із сайтом «Духовна велич Львова».
Організатори Симпозіуму мали за мету представити розуміння феномену міграції крізь призму трьох головних авраамістичних релігій: християнства, ісламу та юдаїзму. «Із загостренням міграційної кризи у світі та із збільшенням числа внутрішньо переміщених осіб в Україні (понад мільйон), суспільство шукає відповідей на виклики цього феномену. Дуже часто мігрантів та внутрішньо переміщених осіб бачать, як загрозу (економічну, культурну чи релігійну), проте мігранти/переселенці – це частина українців з великим потенціалом», – зазначив голова Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», один із модераторів заходу Тарас Дзюбанський.
Нагадаємо, що Симпозіум був продовженням минулорічного заходу «Майбутнє християнсько-ісламських відносин в Європі у контексті сучасних міграційних процесів» (3 грудня, 2015 р, м. Київ), ініційованим Духовним управлінням мусульман «УММА», Центром міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас» та Українською асоціацією релігієзнавців.
«Кожна із релігій представлена доктринально, і це дозволяє нам подивитись на мігрантів як людей, які несуть собою певну культуру. З цього і розпочинається наш міжрелігійний діалог», – зазначив у вітальному слові Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій (Рудюк). Зі словом напередодні звернувся також імам мечеті Ісламського культурного центру Львова імені Мухаммада Асада Мурад Сулейманов, помолившись перед дискусією аятами з Корану.
У першій частині зустрічі спікери зосередили свою увагу на визначенні проблеми міграції. Тут, зокрема, розділились думки щодо позитивності і негативності цього явища.
«У наших Писаннях сказанло, що прибулець має дотримуватись звичаїв тих місць, куди він переїхав. Не може бути, щоб мігрант встановлював свої закони на новому місці свого проживання. Ми повинні ставитися до прибульця толерантно, але сам прибулець має знати, що він приїхав до чужого монастиря, куди зі своїм уставом не приходять», – зазначила Адель Діанова, директор Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є».
Натомість голова Духовного управління мусульман України «УММА», шейх Саід Ісмагілов розповів власну історію, оскільки сам є внутрішньопереміщеною особою, бо до всіх подій проживав у Донецьку, додавши, що явище міграції містить у собі компонент зміни: «Інтеграцію суспільства треба вдало і мудро поднувати із ідентичністю. Як би там не було, але міграція – це невід’ємна складова людського життя та змін, які трапляються дуже часто, інколи зненацька».
«Ми зараз готуємося до Різдва. І у нашому християнському контексті, у Євангеліях від Луки та Матея, є наратив про Різдво Христове. Це міграційна історія, якщо ж її проаналізувати, вона допомагає зрозуміти, що досвідчують люди, які є внутрішніми переселенцями через політичні обставини чи є зовнішніми переселенцями через переслідування і загрозу життю. У наративах Різдва ми бачимо сім’ю, яка є переселенцями через політичні загрози. Марія та Йосиф перебираються з Назарету до Вифлеєму (з Вифлеєму до Єрусалиму). Пізніше – Святе Сімейство емігрує у Єгипет, і це для них ще інший досвід, де вони є чужинцями без усталеного, впорядкованого життя, друзів чи родини, абсолютно залежать від інших. І ось цей різдвяний наратив дозволяє нам зрозуміти, що відчувають сучасні українці, які мігрують родинами, як досвід Христа дозволяє перемінити наше ставлення до цих осіб. Бо сам Христос, маючи цей досвід переселенства, починаючи із своєї діяльності, зокрема у (Мт. 8:20), говорить «що лисиці мають нори, птиці небесні, а Син Чоловічий не має де голови прихилити», – зазначила викладач кафедри біблійних наук Філософсько-богословського факультету УКУ Галина Теслюк.
Окрім того, спікери поділилися власними думками та позиціями щодо особистого спілкування із переселенцями.
«Впродовж останніх подій в Україні ми зрозуміли, наскільки важливо єднати зусилля для допомоги переселенцям на різних рівнях – місцевої влади, громадських організацій та Церкви», – наголосила модератор другої частини круглого столу, журналіст «Духовної величі Львова» Юліана Лавриш. Впродовж другої частини зустрічі проектами щодо співпраці із внутрішньо переміщеними особами та мігрантами поділилися Оксана Рубай (керівник Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді), Алім Алієв (керівник ГО «Крим SOS») та священик Сергій Дмітрієв (заступник голови Синодального відділу соціального служіння «Eleos-Україна»).
Короткими враженнями від зустрічі поділились наприкінці Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій та журналіст ресурсу “Духовна велич Львова” Лідія Батіг.
Гадаємо, що проведений Симпозіум – це добрий початок таких зустрічей, адже відповідати на виклики можемо тоді, коли спілкуємось разом. Важливо, щоб географія таких заходів також розширювалася поза межі Львова і охоплювала ще більше коло учасників дискусії.
Юліана Лавриш
Фото – Володимир Ведміцький
Повязані записи
