1. Львівський хроніст XVII ст.. Бартоломей Зіморович у свому творі «Leopolis Triplex» під 1270 р. повідомляє про прибуття домініканців до Львова у складі почту угорської принцеси Констанції, дружина князя Лева Даниловича. Ймовірно, що домініканці не мали свого монастиря, а винаймали у місті будинок для проживання і правили служби у костелах Івана Хрестителя та Марії Сніжної.
2. Вже сам монастир Божого Тіла постав у межах міських мурів після захоплення Львова Казимиром Великим і розбудові нового міста вже на магдебурзькому праві.
3. За однією з версій, монастир та костел домініканців були зведені на місці старого православного храму Свв. Петра і Павла. Про це повідомляв польський домініканець Мартин Ґруневеґ у XVII ст.
4. Станом на 1674 р. монастир Божого Тіла володів 11 селами та ще у 4 мав свої частини. У 1790 р. монастир став власником села Жовтанці. Таким чином монастиреві належали села Бірки Домініканські, Костеїв, Зарудці, Зашків, Завадів, Тарнавка, Черепин, Давидів, Кротошин, Жовтанці, частина Рокитні, Криниці, Сідлиська, Ушковичів, Желехова, Білки Шляхецької.
5. У 1818 р. при монастирі було відкрито школу з німецькою мовою викладання, яка діє до сьогодні як Львівська спеціалізована середня школа № 8 з поглибленим вивченням німецької мови. Серед відомих випускників школи – Маркіян Шашкевич, Каспар Вайґель, Станіслав Лем.
6. У 1946 р. львівський домініканський монастир Божого Тіла було закрито, а ченці виїхали до Гданська, куди вивезли монастирський архів та бібліотеку.
7. На музейній карті Львова у 1973 р. з’явився Львівський музей історії релігії, і був одним із двох музеїв історії релігії у СРСР (ще один знаходився у Ленінграді (Санкт-Петербург, Російська Федерація). Музей було розташовано у приміщенні костелу та монастиря Божого Тіла ордену домініканців. Зараз музей – єдина установа в Україні, що висвітлює історію світових і національних релігій та діяльність церковних організацій.
Уклав Назарій Лоштин
Повязані записи
