Життя одного з головних духовних символів нашого народу, – Андрея Шептицького, нерозривно пов‘язане зі Львовом. Саме у нашому місті як митрополичій столиці Галицького краю Андрей 43 роки невпинно творив те, завдяки чому ще при житті його назвали «українським Мойсеєм». Пропонуємо вам підбірку семи локацій, яких не було б у Львові, якби не сприяння Митрополита.
1. Одним з перших заходів Митрополита на престолі була допомога у заснуванні у Львові “Народної лічниці” – української безкоштовної лікарні, яка повинна надавати допомогу всім без різниці у релігії чи національності. Для лікарні Шептицький виділив церковну ділянку на вулиці Петра Скарґи (тепер вулиця Євгена Озаркевича – засновника “Лічниці”), вже згодом допоміг збудувати великий будинок для потреб медичного комплексу, який вважався тоді одним із найсучасніших у Львові.
Народна лічниця імені Андрея Шептицького на вулиці Озаркевича у Львові
2. Андрей Шептицький проявляє себе як грамотний фінансист та бізнесмен. Розуміючи необхідність кооперації між українцями та фінансової взаємодопомоги, Митрополит одразу залучає церкву до тієї економічної діяльності, що вже розвивалась в Галичині останні кілька десятиліть. Шептицького обрали президентом найбільшого українського банку “Дністер”, що був головним фінансовим центром українського руху. Банк знаходився у прекрасній власній будівлі на розі вулиць Підвальної та Руської. Майно чи не кожної греко-католицької парафії Владика застрахував в однойменній страховій компанії, що діяла при банку. Разом з “Дністром” Шептицький засновує у Львові Земельний Банк Гіпотечний (ЗБГ) для допомоги селянам у придбанні землі чи нерухомості.
Будинок товариства та банку “Дністер”, президентом якого був Андрей Шептицький
3. Митрополита завжди захоплювали цікаві ідеї. В 1922 році на вулиці Руській, 18 навпроти Успенської церкви, поруч із “Дністром” відкрилася невеличка крамничка кондитерської фабрики “Фортуна Нова”. Це була єдина крамничка цієї нової фабрики, та й конкурентів їй вистачало: на той час у Львові діяло 7 фабрик із 84 цукернями.
Будинок на вулиці Руській, 18 у Львові, де була крамничка кондитерської фабрики “Фортуна Нова”
4. Для школи імені Маркіяна Шашкевича Митрополит купив новий сучасний будинок, пристосований для навчальних потреб, на вулиці Замкненій під самими Митрополичими садами. При школі Андрей Шертицький створив громадську їдальню для сиріт чи дітей з малозабезпечених сімей. Часто сам навідувався до школи, де проводив з дітьми цілий день.
Школа імені Маркіяна Шашкевича на вулиці Замкненій у Львові
5. Для Василіянок Митрополит придбав за 500 тисяч крон гарний будинок на вулиці Потоцького (тепер Генерала Чупринки), де монахині пізніше облаштували монастир, школу вправ та учительську семінарію. Сам будинок, споруджений фірмою Івана Левинського, важають одним з кращих зразків українського модерну у Львові. Зараз він більш відомий як Лісотехнічний університет.
Головний корпус Лісотехнічного університету (колишня бурса УПТ)
6. Митрополит починає збирати церковні раритети, ікони, книги, рятуючи їх від знищення, та врешті 1905 року відкриває у своїх палатах Церковний музей. Колекція постійно розросталась і через 6 років Шептицький купує для потреб музею палац нафтового магната Дуніковського на вулиці Мохнацького (тепер – Драгоманова), переносить збірку туди, перейменовує його у “Національний музей у Львові” і на свої іменини, 13 грудня 1913 року передає музей “в дар українському народові”.
Будівля Національного музею імені Андрея Шептицького на вулиці Драгоманова у Львові
7. У 1930 році один з наукових працівників музею доповідає Андреєві, що в селі Кривки в Карпатах критична ситуація: селяни збудували нову церкву, а стару, вірніше старовинну XVIII століття, планують розібрати. Митрополит вчасно спохопився, церкву перевозять до Львова і ставлять серед лісу на Кайзервальді, передаючи у руки монахам-студитам. Уже в радянські часи довкола цієї церкви виріс цілий музей народної архітектури, а церква й досі є головним місцем паломництва львів’ян із кошиками в руках у надвечір’я Великодня. Рятуючи давню церкву, Шептицький несвідомо дав почин “Шевченківському гаю”, адже якби ця церква не стояла посеред лісу, львів’яни ніколи б не мали такого чудового місця для прогулянок.
Церква святого Миколая у Шевченківському гаю у Львові
За матеріалами: tvoemisto.tv, photo-lviv.in.ua, meest-online.com
Повязані записи
