1 серпня вірні Православної церкви України та Української греко-католицької церкви вшановуватимуть Хрест Господній особливим святом, відомим під назвою «Похід із чесним Деревом чесного і животворчого Хреста» або «Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього».
Походження празника сягає ІХ століття, коли в період літніх спалахів епідемій Хрест Господній урочисто проносили вулицями Константинополя з молитвою про відвернення недуги. 1 серпня Хрест ушановували у соборі Святої Софії, а після цього протягом кількох тижнів (до свята Успення Пресвятої Богородиці) виносили у місто. На вулицях Константинополя служили короткі молебні, а люди могли помолитися про оздоровлення і поцілувати Хрест. У ХІІ-ХІІІ століттях свято поширилося серед Церков візантійського обряду.
Про те, чому ці давні події Церква згадує щороку, коли і як слід вшановувати Хрест Господній та чому в день цього свята освячують воду, зілля і мед, «Духовній величі Львова» розповів архімандрит Кипріан (Лозинський) — намісник Іоано-Золотоустівського монастиря ПЦУ у Львові, декан богословського факультету Львівської православної богословської академії.
«Духовна велич Львова»: Отче Кипріане, чому Церква святкує Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього кожен рік?
Архімандрит Кипріан (Лозинський): Насправді вшанування Хреста Господнього відбувається щодня. Адже ми щодня молимось, осіняючи себе знаком хреста, носимо на грудях хресне знамення, також у вечірньому молитовному правилі (вечірні молитви) є молитва до Хреста Господнього. Кожна середа і п’ятниця присвячені у добовому колі богослужінь також Животворчому Хресту.
Але особливе поклоніння цій святині звершується тричі в році: день Воздвиження Хреста Господнього (14 вересня), третя неділя Великого Посту (Хрестопоклонна) та свято Винесення чесних древ Хреста Господнього (1 серпня). У ці дні прикрашений квітами хрест виставляють на середині храму для вшанування. Власне, останнє свято звершується в пам’ять того, як у Константинополі (тодішній столиці римської імперії) звершували хресні ходи містом з частиною Хреста Господнього. Це середина літа, і в країні спалахували різні епідемії. Тож такий хресний хід звершувався саме для захисту від цих моровиць.
Чому ми поклоняємося Древу? Чи нема в цьому певної суперечності (адже поклоніння належить Богові)?
Я б не використовував слово «поклоняємось» щодо Хреста, хоч воно часто вживається у церковних піснеспівах. Мені більше імпонує слово «вшановуємо», бо воно краще відображає сенс нашої молитви перед Хрестом Господнім. Справді, поклоніння належить тільки Богові. До всіх інших (святих, ангелів) та всього іншого (Хреста, мощей, ікон) ми виявляємо шанування. Хрест Господній можна назвати жертовником, на якому приніс Себе в жертву за світ Ісус Христос. Хрест, будучи знаряддям убивства, став для нас знаряддям і символом спасіння, символом Ісуса Христа і загалом християнства. Тому йому належить висока шана.
Чому в цей день Церква установила чин освячення води, а також освячують зілля і мед?
У Церкві існувала традиція освячувати воду в перші дні кожного місяця для потреб християн. Пізніше цей звичай втратився, але залишились свята, у які він зберігся, наприклад, Стрітення Господнє (2 лютого), а також 1 серпня. У цей день раніше також звершувалась пам’ять хрещення Руси-України (тепер перенесено на 15 липня — день пам’яті святого князя Володимира Великого), тож водосвяття також було приурочене до цієї важливої події.
Щодо освячення зілля і меду, то це радше народна традиція, яка не має богословського обґрунтування. Колись люди приносили до храму перші плоди своєї праці. Частину віддавали на храм, як символ жертви Богові, а частину освячували і забирали додому. У цей період якраз стає активним медозбір, тому освячення меду має тяглість саме від цієї традиції.
Також читайте: Винесення чесних древ Хреста Господнього: куди і навіщо?
Архімандрит Кипріан: «Нехай нас “рекламує” Бог. Ми ж повинні віддано Йому служити»
Вона впала на коліна під хрестом і закохалася в Ісуса. Єврейка, яка стала бенедиктинкою
Фото надав архімандрит Кипріан
Повязані записи
