Єпархія

Львівсько-Сокальська єпархія Православної Церкви  України є спадкоємицею давньої Галицької митрополії.

На чолі єпархії в різні часи стояли видатні ієрархи. Тут діяло славнозвісне Львівське Успенське ставропігійне братство, яке відіграло важливу роль у збереженні Православ’я у Галицькому краї. Єпархію неодноразово відвідували Предстоятелі Помісних Православних Церков. Лише у ХХ столітті таких візитів було кілька. У червні 1975 р. до Львова прибув Румунський Патріарх Юстиніан, у вересні 1986 р. — Сербський Патріарх Герман, а 24-26 серпня 1987 р. єпархію відвідував Константинопольський Патріарх Димитрій І.

У 1988 р. Львів став одним із центрів урочистого відзначення 1000-ліття Хрещення Русі. Свято-Юрська площа мабуть ні до того, ні пізніше не бачила такої кількості вірних, що разом з єпископатом та численним духовенством підносили молитви за стражденну українську землю.

Рішенням Синоду РПЦ від 27 грудня 1990 року Львівсько-Тернопільську єпархію було розділено на дві – Львівську і Тернопільську в межах відповідних областей.

Злам десятиліть був надзвичайно складним періодом в історії єпархії. 19 серпня 1989 р. настоятель львівської церкви Св. апп. Петра і Павла прот. Володимир Ярема проголосив вихід парафії з юрисдикції Московського Патріархату. Впродовж кількох місяців десятки парафій у єпархії проголосили свій перехід до складу відродженої Української Автокефальної Православної Церкви. Вихід з підпілля Української Греко-Католицької Церкви, який супроводжувався боротьбою за церковне майно, призвів до болючих багаторічних конфліктів і протистоянь. Загалом, станом на 1989 р. Львівсько-Дрогобицька єпархія налічувала 1270 парафій.

У квітні 1990 р. на Львівську кафедру було висвячено відомого у Львові священика, клірика Преображенської церкви, прот. Андрія Горака. Цього ж року, після тривалих конфліктів і протистоянь, відбулося передання Львівського кафедрального собору св. Юрія Українській Греко-Католицькій Церкві. Для кафедрального собору та єпархіального управління Української Православної Церкви, згідно з рішенням міської ради, було віддано недіючий храм у центрі Львова. Після капітального ремонту Владика Андрій освятив православний кафедральний собор у Львові на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У жовтні 1990 р. м. Львів відвідав Святійший Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Скрипник).

З утворенням у червні 1992 р. УПЦ Київського Патріархату, реформи охопили і Львівську кафедру: 8 вересня на її основі було створено дві окремі одиниці — Львівську і Дрогобицьку єпархії. У березні 1992 р. Львівська Духовна Семінарія УАПЦ увійшла до складу УПЦ Київського Патріархату.

5 липня 2010 р. спочив у Бозі митрополит Львівський і Сокальський Андрій (Горак), який керував єпархією 20 років. Згідно рішення Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату від 27 липня 2010 р. керуючим єпархією було призначено митрополита Димитрія (Рудюка).

Рішенням Священного Синоду від 23 січня 2012 року ієромонаха Юліана (Гаталу), намісника Свято-Іоанно-Золотоустівського чоловічого монастиря м. Львова обрано на єпископа Городоцького, вікарія Львівської єпархії.

В єпархії плідно функціонує Львівська православна богословська академія. Духовна школа щорічно випускає десятки кандидатів на посади церковно-священнослужителів не лише Львівської, але й інших українських єпархій. Духовенство виконує душпастирські обов’язки як серед парафіяльних громад, так і в державних навчальних закладах, військових частинах тощо; проводить уроки етики у загальноосвітніх школах.

У єпархії проведено низку заходів з нагоди 2000-ліття Різдва Христового, 460-ї річниці заснування єпархії, 90-річчя проголошення автокефалії Української Церкви, зокрема, цикл науково-богословських конференцій. Клір єпархії бере активну участь в екуменічних та доброчинних акціях.

Львівську єпархію неодноразово відвідував з першосвятительським візитом Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Останній візит Його Святості, що тривав 3-6 грудня 2010 року, був присвячений 20-річчю входження православних до Свято-Покровського кафедрального собору. Під час цього візиту у Львові на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці було прославлено Львівську ікону Божої Матері, день святкування якої Священним Синодом встановлено звершувати в неділю після дня пам’яті святого Юрія Переможця.

До її складу станом на 1 січня 2011 р. входять 11 благочинь із 252 парафіями. У парафіях єпархії (згідно із штатним реєстром) служать 212 священиків, 6 дияконів, діє чоловічий монастир на честь Святого Іоанна Золотоустого у м. Львові та жіночий монастир Св. рівноапостольного князя Володимира Великого у м. Червонограді.

З 2002 року виходить єпархіальний журнал «Церковні дзвони» накладом 1000 екземплярів. При єпархіальному управлінні діє Прес-служба, яка висвітлює події церковно-громадського життя Львівської єпархії на офіційному веб-сайті http://www.gradleva.com/. З вересня 2011 року, з благословення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія запрацював новий проект Львівської єпархії — православне інтернет-радіо http://radio.gradleva.com/.

На території єпархії знаходиться чимало святинь, яким вклоняються віруючі і прочани, що прибувають з різних кутків України та із закордону. У Львівському Свято-Покровському кафедральному соборі знаходиться копія чудотворної ікони Львівської Божої Матері. В княжій Свято-Миколаївській церкві м. Львова знаходиться давній кипарисовий хрест. Його походження пов’язують із прибуттям до Львова східних патріархів Іоакима або Ієремії, старовинний мощовик з мощами св. Миколая та ікона Божої Матері «Одигитрія» пензля Федора Сеньковича поч. ХVІІ ст. Чимало реліквій зберігається і в стародавній львівській церкві Параскеви П’ятниці, зокрема шанований образ Кохавинської Божої Матері та давній хрест-мощовик з часткою Святого Животворчого Древа Господнього. У храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Львова знаходиться список чудотворної ікони Божої Матері «Всецариця», привезений прочанами з Афону. З давнього часу у храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Кам’янка Бузька парафіяни шанують чудотворний образ Кам’янко-Стромилівської Божої Матері. Шанованою також є ікона Турковицької Божої Матері у Свято-Покровській церкві с. Рудно, Львівського благочиння. Здавна як центр паломництва славиться місце подвигу ігумена Петра Ратенського, неподалік якого у с. Широке Сокальського благочиння б’є джерело цілющої води, та чудотворне джерело на місці явлення Божої Матері у с. Заглинна, Жовківського благочиння.