Ми дуже часто не помічаємо цікавих деталей, які можна угледіти піднявши голову догори. Відвідуючи храми, ми не зажди оцінюємо ту красу, яка є всередині. Проте, якщо придивитися, то навіть в одній фресці чи мозаїці можна побачити безліч нюансів. Вашій увазі представлено чотири найвідоміших храми Львова, у яких художники, використовуючи набуті знання з астрономії, намагалися передати зв’язок між святими силами та небесними тілами
Колишній костел Петра й Павла ордену Єзуїтів – сьогодні храм святих апостолів Петра й Павла (вул. Театральна,11), довершений у першій половині XVII ст. архітектором Джакомо Бріано. Через значний плин часу інтер’єр споруди значно пошкодився, тому зараз у храмі відбуваються реставраційні роботи. Деякі зображення практично неможливо відновити, проте, частка збережених – може нам розповісти різноманітні цікаві факти, зокрема про таке явище як астрономічні об’єкти.
Над головним вівтарем серед проміння сонця розміщено “Всевидяче око”, яке вказує на велич Бога. Проміння, у свою чергу, підносить Трійцю до рівня небесного світила, без якого неможливе саме існування.
Художніми розписами костелу займалися батько та син родини Екштейнів. На склепінні центральної нави храму старший Франциск зобразив Земну кулю у вигляді карти з нанесеними материками, якщо придивитися, то можна побачити навіть назви континентів.
Молодший з Екштейнів, підтримуючи лінію батька, теж зобразив земну кулю та сценку з виглядом на Львів, над яким вирує життя в небі.
Вірменський храм (вул. Вірменська, 7) збудований у другій половині XIV ст. майстром Доре (Дорхі), який протягом століть був громадським та релігійним центром вірменської колонії у Львові. Цікаві стінні розписи, якими ми зараз можемо милуватися, з’являлися тут впродовж 1926-1929 рр., автором яких був Ян Генрик Розен. Майже у кожній його фресці можна угледіти сузір’я.
У храмі є також мозаїка, викладена Юзефом Мегофером, де він зобразив Сонце та Місяць по обидва боки святої Трійці, як символи їхнього Творіння.
Праворуч, у вівтарній частині храму знаходиться старе зображення, яке збереглося з часів побудови храму. На фресці намальовано Івана Богослова, який дивиться на зорю й диктує св. Прохору Євангелію: “На початку”…
Бернардинський монастир/сучасна церква св. Андрія (пл. Соборна, 3) – пам’ятка першої половини XVII ст. Стіни храму, через століття після побудови, прикрашував Бенедикт Мазуркевич, який по-своєму зумів зобразити небесну сферу. Планета Земля, у його виконанні, постійно знаходиться в центрі “небесних діянь: навколо неї звиваються ангели, бережно витають святі та впевнено стоїть Бог-Отець.
Львівський кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії РКЦ (пл. Катедральна, 1), котрий був остаточно звершений у другій половині ХV ст., також вражає своїм художніми творами. Стінописом цього храму займався Станіслав Строїнський, котрий теж по собі залишив зображення з небесними тілами.
Наталія Данилів
Джерело: photo-lviv.in.ua
Повязані записи
