Старший сержант Васілікі Плєксіда, що залишилася живою після аварії вертольота в Сарантапоро 19 квітня 2017 року, під час якої загинули четверо інших офіцерів, розповіла про подробиці того дива, що сталося з нею. Ця чудесна подія трапилася у Греції.
«Вертоліт вилетів із Літохоро і після невеликої зупинки в аеропорту м. Лариси полетів далі. У якийсь момент, коли ми пролітали ущелиною, нас накрив густий туман.
Ми врізалися в пагорб. Пам’ятаю удар і страшний струс. Я машинально перехрестилася і вигукнула: “Пресвята Богородице, спаси мене!”.
Відразу після цього я побачила Богородицю, Вона стояла прямо переді мною! Одягнена Вона була в червоний плащ зі золотою вишивкою, а на голові в Неї був золотий вінець. Вона була прекрасна! Обличчя Її сяяло, і мені запам’яталося, що шкіра в Неї була біла. Вертоліт наповнився пахощами. Вона нахилилася і обійняла мене, і я відчула, що Вона мене піднімає, разом із кріслом. З дивовижною і незвичайною легкістю Вона рвонула сидіння разом із підлогою, до якої воно було прикріплене, і витягла мене з гвинтокрила разом із ним. Як саме це було, я пам’ятаю невиразно. Вона поставила сидіння позаду розбитого вертольота, ліворуч, розвернувши мене спиною до місця аварії, щоб уберегти від цього жахливого видовища.
Аварія сталася о 07:50, а знайшли мене о 10:30. Весь цей час Богородиця була зі мною. Я не відчувала, як минув цей час. Коли я заплакала, бо була в стані шоку, Вона обійняла мене і сказала: “Не плач, донечко, і не бійся. Скоро Я пришлю сюди людину і тебе знайдуть”. Моя душа наповнилася умиротворенням і спокоєм, ніби я опинилася в іншому світі. Вона говорила зі мною тихо і ніжно, заспокоювала і підбадьорювала мене: “Не бійся, будь ласка, Я з тобою”. У мене було відчуття, що Вона тримає мене на руках, як на іконі, ніби я немовля, і колише мене.
Коли мене знайшли, то одразу відправили в Салоніки у військовий госпіталь. Забоїв і переломів було дуже багато, але всі неважкі. Я не відчувала болю і не приймала знеболювальних ліків. Чоловік приніс мені в реанімацію освячену олію. Треба сказати, що в усі польоти я завжди брала зі собою образок Матері Божої, шановану в нас ікону “Акротіріані”.
На другий день Вона прийшла до мене в реанімацію і сказала, що я невдовзі одужаю. Богородиця мене попросила: “Я хочу, щоб ти всім розповіла про диво, яке сталося з тобою, щоб зміцнювати віру людей перед прийдешніми “останніми” подіями”. Я пообіцяла Їй, що не стану приховувати це чудо. Одужала я дуже швидко. Лікарі припускали, що мені доведеться пролежати в лікарні чотири місяці, але мене виписали через два з половиною тижні».
Після чудесного порятунку Васіліки один з її лікарів зазначив, що, коли її привезли у відділення, від неї благоухало святим миром!
На фото: старший сержант Васілікі Плєксіда тримає в руках свою розірвану форму, в якій вона була вдягнута під час аварії. На задньому плані – ікона Матері Божої, перед якою висить лампада у формі гелікоптера: її принесла своїй Рятівниці в подарунок Васіліка.
Повязані записи
