Бр. Орест Апостолюк: «Голодного нагодувати – це головне діло милосердя!»

У нашому духовному житті виникає чимало запитань: кому можна послужити? кому можна зробити діло милосердя? Пригадуємо  Ісуса Христа, який під час Свого перебування на землі, виліковував недужих, зціляв фізично і духовно, дарував любов. Приклад Христа є зразком для кожного християнина, планом, як виявляти милосердя до свого ближнього. Не так давно у Львівській духовній семінарії Святого Духа УГКЦ з’явилась ініціатива «Не викидай – поділися». Про саму ініціативу і те, як здійснювати діла добра, бути милосердним, говоримо із братом Орестом Апостолюком, головою екологічної секції братства «Введення в Храм Пресвятої Богородиці», яке діє в Львівській Духовній Семінарії Святого Духа УГКЦ.

  • Оресте, розкажи, чому, власне, ти вирішив займатися екологією?

Кожна людина має від Бога таланти, задані їй від народження.  Також людина зростає, формується і виховується в певних умовах,  в певній сім’ї. І все це формує її, плекає цінності і вподобання. Кожна людина має те, що їй подобається.

Я зрозумів, що мені подобається бережне ставлення до ресурсів, чим я і займаюся. Це опіка над нашим навколишнім середовищем, яке дане нам Богом.

 Я цим зацікавився ще з дитинства.

  • Чому ти започаткував акцію, екоініціативу «Не викидай – поділися»?

Я почав думати про це ще на першому курсі навчання в семінарії, коли замислився над тим, чим я живу.  Ідея  «Не викидай – поділися» виникла тоді, коли я побачив, що їжа приготовлена для семінарійної спільноти залишалася після спільної трапези. Щоб її не викидати,  мені майнула ідея, думка, яка  спонукала до питання: «А що робити з їжою?». Ідея збирати і давати тому, хто не має. Ця акція – має  екологічний вимір. Їжа для людини! Голодного нагодувати – це діло милосердя.

  • Хто надихає тебе у цій справі?

Я читаю різні екологічні ідеї в Інтернеті – вони креативні.  Багато хто робить чимало доброго за допомогою простих речей. Це стало поштовхом втілити цю ідею.

  • Чому для тебе важливе соціальне служіння?

Соціальне служіння….На мою думку, людина, яка має щось в надлишку,  може поділитися з тим, хто цього не має.  Таким чином створюється баланс. Той, хто має, творить діло милосердя, а той, хто приймає, насичується фізично і духовно, адже отримує окрім їжі – Любов.

  • Які люди найчастіше приходять поїсти?

Ті, що приходять поїсти це 5-10 %  безпритульних,  інші це –  малозабезпечені люди, пенсіонери і ті і інші. Хоч приходять люди, які користуються нашою добротою.

 

  • Хто може долучитися до такої ініціативи?

Долучитися може кожен. Нам потрібна допомога. Кожен може прийти і роздати їжу. Хто хоче може долучитися  матеріально, адже ми окрім їжі, що приносимо з семінарії, докуповуємо ще якісь  продукти, аби отримати повноцінні порції.

  • Чи під час цієї ініціативи ви говорите з людьми про Бога? Чи катехизуєте їх?
  • Коли роздаємо їжу, читаємо Святе Письмо. Ми віримо, що під час читання Святого Письма люди змінюються, адже Слово Боже дієве. Люди дивуються, що ми їх приймаємо, любимо і розуміємо . Хтось приходить, аби поговорити і ми їх вислуховуємо.

Мені подобається ця праця, адже ми можемо послужити Богу, послужити людям. Це поклик серця. Цим я служу.

 

Підготував брат Володимир Іванів, семінарист Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ

Світлини – з Фейсбук-сторінки брата Ореста Апостолюка