Чому нема церковного заупокійного обряду для тварин? Чи означає це, що наші улюбленці байдужі для Бога і що їх не буде з нами в Раю? Можливо, ці або подібні запитання виникали у вас або ваших знайомих. Один зі священників прямо стикнувся із докором стурбованого парафіянина, який навіть вирішив полишити Церкву, бо місцевий парох відмовився відспівувати його «новопреставленого» кота.
Чи може мати домашній улюбленець християнські похорони, відповів капелан Herald.
Збентежений та засмучений парафіянин, зокрема, написав:
«Я шокований і розлючений. Минулого тижня померла Серена, моя улюблена бірманська кішка і супутниця протягом 13 років. Я зателефонував до місцевої парафії і поговорив зі священником. Я хотів, щоб він провів похорон Серени і поховав її в моєму саду. Він відмовився. Я покінчив з католицькою церквою. Як вона може мати будь-яку авторитетність, якщо відмовляється піклуватися про всіх Божих створінь?».
Відповідь капелана: Мені дуже шкода чути про вашу недавню втрату. Домашні тварини дарують велику втіху і товариство. Їхня смерть може спричинити справжній біль і відчуття розлуки. Я не знаю, що саме сказав вам священник і як відбулася ваша розмова. Сподіваюся, що він мав час і був достатньо ввічливий, щоб пояснити позицію Церкви.
Ви абсолютно праві: Серена, як і всі тварини, є Божими створіннями. У Книзі Буття чітко зазначено, що Він створив усіх живих істот. Птахи, риби та тварини займають високе місце в порядку Створення. Саме лише їхнє існування вже прославляє і віддає честь Богу.
Книга Буття продовжує, стверджуючи, що Бог дав нам, людям, владу, або управління, над тваринами та всіма живими істотами. Папа Франциск, як і його попередники, наполягав, що це управління не є абсолютним. Воно довірене нам Богом. Ми маємо обов’язок здійснювати його відповідально і передавати створений порядок майбутнім поколінням принаймні в такому ж хорошому стані, в якому ми його отримали.
Ми також маємо обов’язок поважати цілісність усього творіння. Жорстоке поводження з тваринами принижує нас як людей. Великі святі, такі як святий Франциск Ассизький і святий Філіп Нері, глибоко любили тварин.
Однак між людьми та рештою тваринного світу існує глибока різниця. Бог створив всесвіт і побачив, що це було «добре». Однак, коли Він створив вас і мене (людину), то побачив, що ми були «дуже добрими». Це тому, що тільки чоловіки і жінки створені за Образом і Подобою Бога. Тільки ми маємо цей духовний вимір, що відбивається в нашій здатності до вільного вибору, творчості та любові. Звичайно, люди можуть поводитися набагато гірше, ніж тварини, але це пов’язано зі зловживанням цією свободою, яка є унікальною людською характеристикою.
Церква наполягає, що до тварин як до Божих створінь слід ставитися з добротою. Водночас ми повинні зберігати почуття міри. Катехизм стверджує, що «негідним є також витрачати на них великі гроші, які могли б значно полегшити бідування людей. Можна любити тварин, але не можна вділяти їм прив’язаності, яка належить тільки людям» (ККЦ 2418).
Ніхто не говорив так настійно, як Папа Франциск, про необхідність піклуватися про все створіння, але він також вказав на важливість правильних пріоритетів. У 2022 році він сказав: «Сьогодні ми бачимо форму егоїзму. Ми бачимо, що деякі люди не хочуть мати дітей. Іноді вони мають одну дитину, і все, але вони мають собак і котів, які замінюють їм дітей. Це може викликати сміх, але це реальність. Це заперечення материнства і батьківства, яке принижує нас і позбавляє нас людяності».
Однак у листопаді 2014 року в ЗМІ також з’явилися захоплені коментарі, коли було повідомлено, що Папа Франциск сказав: «Рай відкритий для всіх Божих створінь». Єдина проблема полягала в тому, що він насправді цього не говорив.
Чи будуть у раю домашні тварини або інші тварини? Це залишається відкритим теологічним питанням. Віра в те, що наші тіла будуть воскрешені в кінці часів, є одним із догматів, тому в раю буде певна фізична реальність. Різні уривки з Писання підтверджують цю точку зору. Святий Павло писав до римлян, що «все створіння може бути визволене від рабства тління і приведене до тієї ж славної свободи, що й діти Божі». У цьому світі ми не можемо повністю знати, яким буде Небо. Інший вірш святого Павла, написаний до Коринтян, заохочує нас сподіватися, що воно буде перевищувати наші найсміливіші уявлення: «Око не бачило, вухо не чуло, і розум не міг уявити, що Бог приготував для тих, хто Його любить».
Це підводить нас до вашого конкретного запитання щодо можливості католицького похорону та поховання. Похоронні богослужіння Церкви призначені саме для людей і, в більшості випадків, передбачають, що покійний був хрещений. Заупокійна Служба та кожен похоронний обряд говорять про безсмертну душу людини, яка померла. За визначенням, це стосується лише людей, які створені за Образом і Подобою Бога. Хоча це не завжди підкреслюється так сильно, як могло би бути, однак похоронні обряди Церкви також стосуються прощення гріхів, яке було здобуте для нас Хрестом і Воскресінням Ісуса. Гріх є людською рисою. Серена не потребує цього аспекту похоронної служби.
Я впевнений, що ви поховаєте Серену з великою гідністю. Роблячи це, помоліться Богу, дякуючи Йому за велике благословення, яким вона була для вас. Я буду молитися за вас.
Також читайте: Куди потрапляють наші домашні улюбленці після смерті?
«Ви коли-небудь бачили, як молиться кошеня?»
«Гріджо»: собака, який не їв, не старів і не помирав…
«Кажу їм: будьте чемними»: у Львові священник благословив коней
Повязані записи
