11 травня Папа Лев XIV символічно відкрив папські апартаменти в Апостольському Палаці, які були зачинені після смерті Франциска. Але це не єдина резиденція Святішого Отця. Місця, де жили єпископи Риму, змінювалися протягом століть разом з історією Церкви та Європи.
Апостольський палац
Найвідомішою папською резиденцією є будівля, відома також як Святий Палац або Палац Сикста V, оскільки саме під час його понтифікату, наприкінці XVI століття, розпочалося її будівництво. На верхньому поверсі розташовані папські апартаменти. Це традиційна резиденція Пап з 1870 року – від Пія IX до Бенедикта XVI. Папа Франциск перервав цей звичай, переїхавши після свого обрання до Дому святої Марти. Після підписання Латеранських угод у 1929 році Папа офіційно проживає на території суверенного Ватикану.
Латеранський палац у Римі
Першою постійною резиденцією Пап Римських був Латеранський палац у Римі. Починаючи з IV століття, за папи Сильвестра I, «Патріархіум» був головною резиденцією пап, що прилягала до базиліки Святого Йоана Латеранського — катедри єпископа Риму. Латеранська базиліка була осердям Церкви протягом майже тисячі років, місцем проведення важливих соборів та подій, таких як проголошення Боніфацієм VIII першого Ювілею в 1300 році.

Після того, як у XIV столітті палац було знищено пожежею, а папи повернулися з Авіньйону, резиденція переїхала на територію Ватикану – ближче до могили святого Петра. Так розпочалася традиція проживання Пап в Апостольському палаці.

Втеча з Рима – Вітербо та Авіньйон
У XIII столітті, зіткнувшись з політичною напруженістю та народними заворушеннями, Папа Олександр IV переніс курію до Вітербо. Саме там відбулися найдовші папські вибори між 1268 і 1271 роками, під час яких кардинали були насильно замкнені в папському палаці.

Ще більш значущим був так званий Авіньйонський полон. З 1309 до 1377 року семеро Пап проживали у французькому Авіньйоні. Започаткував це Климент V, француз, обраний під сильним впливом короля Філіпа IV Вродливого. В Авіньйоні було збудовано монументальний Папський палац, який досі є свідком цього «французького» епізоду в історії папства.

Квіринал і перехідна епоха
З 1605 до 1870 року офіційною резиденцією Пап Римських був Квіринальський палац у Римі. Після об’єднання Італії будівля перейшла до нової держави — спочатку як резиденція монарха, а потім – президента республіки. Після цього Папи остаточно повернулися до Ватикану.

Франциск і Дім святої Марти
У 2013 році Папа Франциск здивував світ, відмовившись від проживання в Апостольському Палаці. Він обрав скромний Дім святої Марти, гостьовий будинок у Ватикані, побудований за часів понтифікату Івана Павла ІІ. Цей жест інтерпретували як вираз його бажання бути ближчим до людей і жити в атмосфері простоти.

Кастель Ґандольфо
Апостольський Палац в Кастель Ґандольфо, розташований на озері Альбано, приблизно за 25 км на південний схід від Рима, слугував літньою резиденцією Пап Римських вже понад чотири століття. Завдяки м’якому клімату і спокійній місцевості, резиденція стала місцем для відпочинку і праці Пап улітку. Іван Павло ІІ та Бенедикт XVI регулярно проводили там літні місяці, переносячи частину життя курії за межі Ватикану. Папа Франциск відмовився від використання палацу і відкрив його для громадськості у 2016 році. Сьогодні палац слугує музеєм і є нагадуванням про більш приватні, повсякденні виміри папського служіння.


Також читайте: Папа помер. Хай живе папство