Вам ніколи не видавалось, що ви занадто часто шукаєте змісту та пояснень фундаментальним речам, осмислюєте філософські сентенції буття, роздумуєте над причинами та наслідками… А в той момент найважливіші речі проходять мимо, не кидаючи навіть тіні… Залишаючись в’язнями своїх життєвих трагедій та драм, ми ігноруємо все хороше, що має перспективу з нами трапитись. Зрештою, маска серйозної меланхолії та пафосної збайдужілості нерідко стає нашим обличчям. Як сказав письменник та журналіст Ельчин Сафарлі у книзі «Мені тебе обіцяли»: «Щастя – це властивість характеру. У одних в характері його весь час чекати, в інших безперервно шукати, у третіх – всюди знаходити».
Якщо ви забули, як боротись за справжнє щастя і щире кохання, думаю, головний герой доброго і надзвичайно милого фільму «Маленький Манхеттен» вам обов’язково нагадає…Нью-Йорк – найромантичніше місце у світі, навіть якщо тобі всього лиш десять років і ти вперше у своєму житті шалено закохався…
Кінострічка «Маленький Манхеттен» (англ. «Little Manhattan») – американська романтична мелодрама з елементами комедії 2005 року,що розповідає про перше кохання десятирічного Гейба (актор – Джош Хатчерсон) до 11-річної Розмарі (актриса – Чарлі Рей). Дія фільму відбувається на Манхеттені, в основному у Верхньому Вест-Сайді. Режисером і автором сценарію стали талановиті чоловік і дружина – Марк Левін і Дженніфер Флекетт.
Історія Гейба і Розмарі – це розповідь про те, як «третя красуня класу» раптом стає першою красунею, про те, як, здавалося б, стороння людина раптом стає рідною, і навіть якщо потім ви ніколи не зустрінетеся, залишиться в пам’яті назавжди.
Головний герой фільму не відразу розуміє, що відчуває до Розмарі якісь почуття, а коли усвідомлює, не хоче цього визнавати. Тому що так не прийнято. Тому що це дико і жахливо: від дівчаток «з’являються воші», вони не такі як всі, і хлопчикам, безсумнівно, не варто з ними дружити. Але навіть у десятирічному віці почуттям протистояти важко, і доводиться зізнатися самому собі, що все змінилося. Зізнатися і спробувати завоювати взаємність.
Невдовзі маленькі подвиги, на які герой здатний заради кохання, стають справжніми чоловічими вчинками, гідними поваги і захоплення. Перший поцілунок, перше побачення, перші сумніви і проблеми … безліч відкриттів чекають юного Гейба за цей невеликий проміжок часу, а у глядачів є унікальна можливість пережити все це разом з ним, хвилюючись і радіючи, ридаючи і сміючись … повністю занурюючись в події і забуваючи про власні турботи.
Загалом, центральна ідея сюжету – це не просто історія першого кохання, а наче повернення до його витоків і головного змісту. У кінострічці дорослі радять маленькому хлопчикові вичекати момент, не докладати стільки сил заради почуття, яке блискавично мине. Насамперед, це його батьки, які перебувають на межі розлучення… Вони радять почекати із зізнаннями, перевірити почуття свого серця, які з часом мали б обов’язково охолонути. Спочатку він погоджується, але потім розуміє, що всі ці абстрактні ідеї нічого не варті у його світі – де кожен день існує для пригод, де за одне літо можна прожити ціле життя.
Зрештою, юний герой робить сміливий і навіть відчайдушний висновок: «Любов не тільки в словах! Любов також полягає в широких жестах! Любов – це літаки, стадіони, пропозиції руки і серця у всіх на очах, величезні слова в небі: «Я кохаю тебе». Любов – це бігти за сотні миль, навіть якщо тобі боляче. Все це одне велике почуття. Любов – це те саме, що знайти в собі силу, про яку ти раніше не знав».
Можливо, фільм «Маленький Манхеттен» занадто сентиментальний. Проте, у ньому немає фальші, надуманості, занадто гламурного сюжету. Це – шматочок життя, в якому є миті радості і щастя; моменти хвилювання і сумнівів; мить, коли самому собі здаєшся більшим за цілий Всесвіт – всі ті значущі емоції, що вирують у дитячій душі, коли вперше відчуваєш незнайоме і страшне тобі почуття – Кохання. Це аж ніяк не історія про Ромео і Джульєтту із завуальованими емоціями і надмірними обіцянками. Це розповідь про нас, про те, якими ми були колись, коли знали, що не можна здаватись, що слід боротись за свої почуття, навіть, якщо у нас відібрали право на взаємність. Адже перша любов живе вічно!
Лідія Батіг
Повязані записи
