Вчора, 20 серпня 2017 року, в храмі Преображення ГНІХ (м. Львів, вул. Краківська, 21) кожен охочий зміг переглянути фільм «Справа «Рифи», який охоплює період з 1939 до 1963 року та розкриває невідомі широкому загалу обставини арешту, ув’язнення та звільнення Патріарха Йосифа Сліпого.
Довідка
Режисер фільму: Олена Мошинська; продюсер: Павло Казанцев; виробництво: «Sсreen Media Ukraine» та «Живе production».
Хронометраж: 110 хв.
У кінострічці особливу увагу надано історичним подіям та визначним особистостям того періоду та їх впливу на долю Патріарха Йосифа Сліпого. Героями фільму стали Папа Іван ХХІІІ, президент США Джон Кеннеді, Генеральні секретарі ЦК КПРС Йосип Сталін та Микита Хрущов.
Назву стрічці дала агентурна справа «Рифи», яка зберігається в архіві СБУ України. В 33 томах справи докладно задокументовано, як радянська влада розробляла та втілювала в життя план знищення Української Греко-Католицької Церкви та її Глави Йосифа Сліпого. Ці документи, які радянська репресивна система дбайливо збирала та зберігала, стали основою фільму. До стрічки увійшли свідчення учасників та очевидців подій, коментарі істориків з України, Італії, США, унікальні кадри кінохроніки, які знімальна група розшукала в українських та іноземних кіноархівах.
Мені хотілось написати якусь об’єктивну і суто журналістську рецензію на цей фільм, проте не можу, адже переповнюють емоції вдячності його авторам і гордості за нашу Церкву та її величних провідників. Особисто мене цей фільм і розчулив, і сповнив якоїсь справжньої сили духу. Та й кожному глядачеві одразу ж видно, що автори кінострічки вклали усю душу в його створення. На екранах продемонстрували не просто історію Незламного Патріарха, Нескореної Церкви, але й історію великої перемоги Добра над злом, перемоги із Божою поміччю.
Ми живемо у такі складні, такі химерні часи, коли молода людина втрачає свої орієнтири, не знає, де шукати відповіді на доленосні запитання. Перед нами багато прикладів занепаду духу, зневіри – і так мало людей, які можуть сповнити натхненням.
Історія життя Патріарха Йосипа – це приклад великої мужності, людяності, віри – ми, молоді українці, потребуємо такого прикладу. Він пройшов каторгу як фізичну, так і моральну; його принижували і намагались зруйнувати його дух. Проте навіть у нелюдських умовах він залишався справжньою Людиною, душпастирем своєї поневіченої ворогами, але все ще Живої Церкви. Він не просто вижив, він не втратив себе: ані в страшних засланнях, ані тоді, коли стояв в на колінах і молився, а йому плювали у спину; він не обізлився на світ, він не втратив віри, він не похилив своєї спини. Наш Патріарх став Батьком своєї пастви, розкиданої по цілому світову, він не дав осиротіти тим, хто на нього надіявся, і не розчарував нікого.
Особливо вразив у кінострічці момент, коли Йосип Сліпий прибув на Другий Ватиканський Собор… Після стількох років поневірянь, його висока постать не змаліла. Здається, він став ще величнішим, загартованим і сильним, як ніколи… Після тюремної каторжної роби він знову одягнув свій священичий одяг… Це був момент, який, мабуть, розчулив усіх глядачів. Історія справжньої перемоги… Історія Божої людини, сповненої великої віри.
Скажу особисто від себе. Я вже мало надіюсь на справедливість, як і багато моїх однолітків. Ми живемо в часи, коли принципами торгують не представники тої старої радянської епохи, а молоді люди. Маніпулюють й релігійними почуттями людей… Нічого не залишилось в минулому. Аморальність, хабарництво і бюрократичний маразм активно принижують людську гідність, примушують найрозумніших людей цієї країни мігрувати, бо тут ми – не потрібні нікому.
У цей час зневіри нам потрібні приклади таких людей, як Йосип Сліпий: щоб ми розуміли, що це важкі часи, але не завжди так буде. Якщо залишатись чесними, насамперед перед самими собою, добрими, вірними, вірити з Бога і справедливість, бути сильними духом, то і ми переможемо у своїй щоденній боротьбі, як переміг наш Патріарх і наша Церква.
Підготував Родіон Кадацький
Світлини надані Наталією Павлишин, сайт “ДивенСвіт”
Повязані записи
