Гарнізонний храм: життя святині у цифрах

Цьогоріч Гарнізонний храм св. ап. Петра і Павла відзначає десяту річницю з дня відкриття. Історія цієї святині багата та велична і складається вона з немалої кількості дат і цифр. Тому пропонуємо разом пригадати, скільки всього вміщають в себе ці 10 років неймовірної історії, учасниками якої ми були.

3      

Саме стільки отців вперше переступили поріг церкви у вересні 2011 р. Тоді в голові була амбітна ідея з відновлення храму, а перед очима 2.5 мільйони унікальних книг і тонни пилу. Священиками, які вірили, що все можливо були: отець Степан Сус – перший настоятель церкви, а тепер Владика Патріаршої Курії УГКЦ, о. Тарас Михальчук, який сьогодні є настоятелем Гарнізонного храму, головою Центру військового капеланства та о. Андрій Хомишин – синкел у справах капеланства військових, ув’язнених, студентів, сиріт.   

3 тисячі вірян    

Це один із найбільших храмів Львова та перший гарнізонний – в Україні. Його довжина – 41 метр, ширина – 22,5, висота – 26 метрів. Одночасно у ньому можуть знаходитися 3000 людей.

144 вантажних автомобілі

За радянського режиму церкву використовували, як книгосховище. Для того, щоб вивести книги, які тут зберігалися знадобилося 144 вантажних автомобілі та ще 33 вантажівки заповнених стелажами.

30 курсантів щоденно

Скептики говорили, що на вивезення книг підуть роки, проте завдяки допомозі курсантів з НАСВ та підтримці її начальника, генерал-лейтенанта Павла Ткачука, вдалося впоратися за 3 місяці. Щоденно впродовж цього часу допомагати до церкви приходили по 30 курсантів. Сьогодні вони приїжджають в храм, щоб вінчатися та хрестити своїх дітей.

1 мільйон гривень

Коли на Майдані з’явилися перші краплі крові, за два дні у Гарнізонному храмі вдалося зібрати понад 1 млн. гривень. А за весь період – приблизно чотири мільйони. Тепер кошти постійно збирають для наших бійців. За час війни на потреби війська передали вже понад 30 мільйонів гривень.

5 тисяч подарунків

Приблизно стільки щороку на свято Миколая отримують наші бійці. Капелани завжди намагаються передавати їх особисто. 

8 років реставрації

У 2015 р. у Гарнізонному храмі розпочали масштабні реставраційні роботи. Понад 20 науковців з України та Польщі працюють над відновленням фресок, водночас ведуться роботи над фасадом. Загалом до грудня 2021 року планують відновити понад 1000 м кв. унікальних розписів Гарнізонного храму, який є пам’яткою архітектури національного значення та належить до Світової спадщини  ЮНЕСКО.

25 священиків

Храм є один із найвідвідуваніших у Львові, щоденно тут служать 4 Літургії. Також це єдина церква міста, у якій в неділю та святкові дні їх відправляють аж  8, причому одна з них – англійською мовою. Все це вимагає невтомного священичого служіння, тому за 10 років кількість капеланів зросла. Сьогодні  своє душпастирство здійснюють 22 священики та 3 диякони.

3 Президенти

Чимало почесних гостей, десятки делегацій різних рангів з України та закордону, 3 президенти та навіть принц Ліхтенштейну, який також не оминув увагою нашу святиню. Всі вони обов’язково зупинялися біля світлин Небесної Сотні та загиблих бійців на Сході.  Адже є фото, що можуть розповісти світові про війну, гучніше, ніж тисячі слів.

70 незагоєних шрамів

За 8 років війни у Гарнізонному храмі провели в останню путь чимало українських Героїв. Хтось через місяць мав тут вінчатися, когось часто бачили в церкві ще курсантом, чиєсь передсмертне смс досі зберігається в телефоні капелана. Є шрами, які ніколи не заживуть, є місця, де завжди житиме пам’ять…

1500 хрестин

Саме стільки маленьких християн народилося для Церкви впродовж цих років. Чимало з них – діти, які прийшли у світ вже в часі війни, але які нізащо не мають відчути її на собі. Також у храмі провели майже 1000 вінчань, більшість з яких військові.

10 років нашої історії

Відрізок життя, який всі ми творили разом. Храм який став рідним для військових і їхніх родин, для десятків капеланів і тисяч вірян, для тих, хто є побожним і тих, хто не знає «Отче наш». Для кожного з ким прощалися, за ким плакали і про кого молилися на Театральній 11.

Це 10 років нашої історії, яку ми продовжуємо писати разом.

Підготувала Наталія Бельзецька