26–27 серпня 2019 року Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, на запрошення єпископату Польщі, перебуває з візитом у цій країні. Під час відвідин 26 серпня Предстоятель УГКЦ очолив вечірню молитву перед чудотворною іконою Богородиці, під час так званого Ясногурського апелю. Також він мав нагоду зустрітися з митрополитом Познанським Станіславом Гондецьким, Головою Польської Єпископської Конференції, а також із Радою єпархіальних єпископів ПЄК. У межах візиту підписано «Інтенційного листа про бажання та потребу неустанного поглиблення діалогу та поєднання».
«Ми хочемо висловити щиру волю до продовження діалогу та бажання ще глибшого примирення між нашими Церквами. Ми хочемо дивитися на свою історію в євангельському дусі, тобто і в любові, і в прощенні, і в правді, без якої неможливий будь-який справжній діалог», – йдеться у документі, який спільно підписали Голова Польської Єпископської Конференції та Глава УГКЦ.
В інтенційному листі також йдеться про бажання сторін поглибити взаємні знання про традиції та історію один одного, особливо серед молодого покоління. Пропонується це робити через молитовні зустрічі, урочисті святкування Євхаристії в римському та візантійсько-українському обрядах, паломництва до відпустових місць, важливих для обох Церков, а також через симпозіуми й інші наукові заходи.
Вони зауважують, що Блаженніший Любомир Гузар та святий папа Іван Павло ІІ відіграли важливу роль щодо покращення стосунків між польським та українським народами, оскільки завжди свідчили про силу прощення, примирення й діалогу як запоруку добрих взаємин і загоєння ран минулого між Польщею й Україною.
У виступі перед єпископатом Польщі на тему «Примирення та поєднання між Церквами й народами. Минуле та майбутнє. Важливість святого Івана Павла ІІ як покровителя» Блаженніший Святослав зазначив: «У польсько-українських відносинах Українська Греко-Католицька Церква та Римо-Католицька Церква відігравали важливу роль, попри політичні перешкоди. Римо-Католицька Церква в Польщі була домінуючою громадою, до якої входило понад 90 відсотків громадян, тоді як УГКЦ діяла підпільно і була однією з кількох християнських конфесій, що діяли поза законом у радянській Україні та представляли переважно жителів західної частини держави, а її очільники перебували з середини 60-х років у Римі».
За словами духовного лідера греко-католиків, надзвичайно важливим кроком на шляху польсько-українського примирення був візит Івана Павла ІІ до Польщі в 1991 році та його виступ у Перемишлі, у якому він згадував події у святині на Ясній Горі в 1988 році.
«Дії кардиналів Мирослава Івана Лубачівського, Юзефа Ґлемпа та Любомира Гузара, натхненні харизматичним папою Іваном Павлом II, були новаторськими. Ми сьогодні можемо бачити, яку далекозорість і мудрість виявив Іван Павло ІІ під час започаткування польсько-українського діалогу. Зауважимо, що його зусилля не були марними, оскільки процес примирення та співпраці прижився. З цього шляху нам ще потрібно усунути різні камені та перешкоди, які минуле нам підкинуло. Однак те, що відбувається в наших сьогоднішніх стосунках, – це особливе Боже благословення. Крім того, це водночас реалізація пророчого бачення Івана Павла ІІ про польсько-українське примирення…», – наголосив Предстоятель УГКЦ.
«Сьогодні, як і раніше, питання польсько-українського примирення має своїх завзятих противників й опонентів по обидва боки кордону. Однак, як християни та діти однієї Католицької Церкви, ми вважаємо, що це наш обов’язок – послідовно та наполегливо йти цим шляхом. Для тих, хто вірить і проповідує Євангеліє, усі ідеології, народжені навіть під впливом благородних національних почуттів тієї чи тієї нації, виглядають недалекоглядними та прозаїчними, – наголосив Блаженніший Святослав. – Тому я закликаю, щоб наші єпископи разом проголосили святого Івана Павла ІІ покровителем польсько-українського примирення, аби в його особі наші народи мали захисника перед Богом у цій священній справі, яку також підтримує і благословляє Папа Франциск».
Фото episkopat.pl
Департамент інформації УГКЦ
Повязані записи
