Хоробре серце українського народу

1013607_683558145042853_2816789450755895869_nРимський філософ та мислитель Петроній любив говорити: «Тільки серце робить людину людиною, все інше – маячна та іронія». Насправді, серце, яке б’ється в такт із стражданнями та величчю свого народу, наймогутніша зброя проти зла. Таким є й серце сміливого і нескореного українського народу.
І це не просто красиві слова чи поетичні фрази. Це реальність… Я ніколи раніше не могла подумати, що серед тієї маячні, у якій нам доводиться щодня жити, народжуються такі сакральні істини і такі сміливі люди, які змогли змінити історичний вектор розвитку цілої дерєави. Пам’ятаєте, Ніцше повторював: «Людина – брудний потік», натомість українці довели: «Людина – неприборкане джерело свободи».
Ким ми були до подій Майдану, до війни на Сході? Кожен за себе, кожен поодинці. Тепер усе змінилося. Ми стали духовно непереможними. А віра в Бога перетворилася на наш щит – така собі найсучасніша зброя масового творення, направлена проти злоби та ненависті ворогів.
Кожен із нас в дитинстві дуже цінував справедливість та правду. Коли подорослішали, то й рідні, і друзі говорили нам, що з такими принципами важко вижити. Зізнаюся, й справді важко. А щоб протриматися, починаєш брати уроки лицемір’я… і з часом перетворюєшся на те, чого цурався.
Та цей нищівний процес для українського народу спинила Революція Гідності. Вона довела, що кожен має право бути вільним, бути почутим. Але, щоб вибороти це право, потрібно кожного дня йти за нього у бій. Не лише із проросійськими сепаратистами, а й самі із собою, з усіма натемнішими сторонами своєї душі.
Конфуцій вважав, що лише той, хто повен милосердя, має мужність. Я з ним погоджуюся. І коли бачу наших захисників, простих хлопців і водночас справжніх героїв, то розумію, що мужність – це не зневага перед страхом, а вміння подолавши його, йти далі, падати, помилятися, але ніколи не зупинятися.
Звісно, не все так просто. Поряд із героями народжуються й зрадники, брехливі політики і колабораціоністи, а ще ті, кому байдужа доля України. Але ми маємо зрозуміти просту істину, закарбовану у дитячих казках – Зло ніколи не переможе Добро.
Всім тим, хто загинули, і тим, які вижили, тим, хто не зрадив і не скорився, справжнім українцям і щирим християнам, кожен із нас повинен висловлювати свою подяку. Це хоробрі серця, які воскресили Україну, химерний край, благословенний Богом.