Відома блогерка Катерина Баско на каналі “Nebo On” поділилася своїм поглядом, щодо того що не так в одруженні з невіруючим, та які можуть бути підводні камені такого союзу.
Я не та людина, яка ділитиме людей на віруючих і невіруючих, але якщо у вас є стосунки з Богом, то ви чудово розумієте, що саме я маю на увазі. Пунктів, де стикається наша віра з тим у що ми віримо чи не віримо дуже багато, особоливо у подружньому житті.
Я не хочу нікого ні у чому переконувати, з висоти досвіду когось навчати, просто хочу поділитися думками на тему одруження з невіруючою людиною. І сподіваюся, що для когось це буде корисним. Буду розглядати приклад про дівчину, яка ходить у церкву і хлопця, який не ходить туди, можливо колись охрещений, просто не має живих стосунків з Богом і не відчуває у цьому потреби. Для кожної дівчини, яка береже свою чистоту до шлюбу, важливо, щоб хлопець, з яким вона буде будувати стосунки, розділяв її погляди про стриманість.
Моделюємо класичну ситуацію: дівчина ходить у церкву і їй важливо те у що вона вірить. А от для невіруючого хлопця який сенс чекати із сексом до шлюбу? Взагалі не уявляю, що може стати для нього вагомим аргументом. Мовляв, всі так люди роблять – спробувати стосунки до шлюбу? Припустимо, вдалося, якимось чудом, стриматися до шлюбу. Якщо одружуються двоє людей зі схожими цінностями, то їхня родина стартує з однакового майданчика і це є Ісус, Його поведінка, Його Слово і досвід стосунку з Ним. Дуже часто,коли одружуються люди, то у всіх є період притирання. Коли ми зустрічаємося, то цей період закоханості потихеньку згасає, то або народжується любов, яка терпить, яка милосердна, тішиться правдою і багато іншого, що можемо прочитати у Євангелії. Якщо у двох людей є цей майданчик, то вони будуть шукати цієї любові. Будуть намагатися цього вчитися. У будь-якому молодому подружжі є період, коли ви домовляєтеся, період компромісів. Безліч є побутових речей, які до одруження неможливо побачити. Адже є моменти, коли людина показує свої особливі звички, якісь вподобання у їжі.
Статистика свідчить, що тільки 5-10 хлопців, які одружилися з віруючими дівчатами, самі стають віруючими. Ви ніколи не будете на одній хвилі з хлопцем, якщо він не віритиме у Бога, не матиме із Ним живих стосунків. Просто не обманюйте себе.
Також, щодо інтимних стосунків у подружжі. Інтимні стосунки у подружжі – це не лише про секс. Це,наприклад, про вечір, коли ви можете обговорити одкровення від Бога, про час, коли ви розмовляєте як Бог доторкнувся до вашого серця на молитві, або Літургії, або коли ви читали Біблію. Інтимність у подружжі – це також говорити про свої страхи і просити помолитися свого чоловіка, або дружину за вас. Якщо ви віруюча жінка, дружина свого чоловіка, який не вірить у Бога, або не має стосунку з Богом. Коли вас буде духовно накривати і ви проситимете про підтримку, про заступницьку молитву. Коли вам захочеться поділитися чимось особливим, що Бог вам сказав. Ви можете поділитися цим з чоловіком, а можете стикнутися з тим, що він не уявлявє про що ви говорите. Ви можете себе зловити на тому, що стоїте у церкві сама, що у вас на руці є обручка, але чоловік з яким ви стали одним не є поруч. У вас немає єдності пережиттів Божої присутності. А це така річ, яка має бути пріоритетом. Я можу сказати із свого 10-річного досвіду подружжя, що є безліч ситуацій, майже щодня, починаючи від побутових, до ситуацій, які стосуються дітей, чи стосунків з батьками, які нереально мудро вирішити, якщо ви не живете єдиними цінностями.
Коли ми з моїм чоловіком одружилися, то я була хрещена у Греко-Католицькій Церкві, а він у Римо-Католицькій і ми відразу домовилися, що будемо ходити у одну церкву. Тому що й його родині мама римо-католичка, а тато православний і мама все життя готує два Святі вечори, двічі пече паску і все робить подвійно. Ми хотіли б, щоб у нас і тут була єдність. Тому я ходжу у римо-католицький храм. Саме там ми вирішили охрестити наших дітей. І коли мама приїхала нам допомогти з малою, то вона дуже наполягала похрестити дитину якомога швидше. Бо у греко-католицькій Церкві є традиція хрестити дітей якомога раніше. У римо-католицькій Церкві заведено хрестити дітей, коли мама і дитина окріпнуть. Наприклад, у піврічному віці, у 9 місяців, навіть хтось у 3 роки хрестить дитину і у цьому немає нічого страшного. Моя мама почала запитувати: “коли ми будемо хрестити дитину?”. Але мій чоловік дуже мудрий і толерантний. Він покликав маму, вони закрилися у кімнаті. І чоловік сказав:”Я голова цієї сім’ї і ми зробимо так як ми вирішимо”. Відтоді у моєї мами з моїм чоловіком ніколи не було дисонансних питань.
У родинах, де чоловік віруючий, а мама ні, діти виростають і бачать, що мама ходить до церкви, а тато ні. Тобто можна іноді залишатися вдома у неділю. І коли вони виростають, а мрія кожного християнина, щоб діти також пережили Божу любов, мали з ним міцні стосунки особисті, то можуть засумніватися чи вартує їм ходити до церкви взагалі. Діти з таких родин, де мама віруюча, а тато ні, розуміють, що вони не мусять ходити у церкву. Тобто – тато не ходив, нема чого заморочуватися. Те чи вірить тато у Бога чи ні дуже важливий для дітей. Можливо навіть важливіший, ніж віра мами. Бо тато формує приклад Бога, який дитина потім несе у подальше життя. І якщо дитина пригадує, що тато у її дитинстві навчав про Бога, відкривав Бога, показував яким є Бог, то дитині набагато легше бути ближче з Богом. Пригадую, мені тато не розповідав про Бога, тому що він не знав нічого про Бога, його батьки не навчили його хоч щось про Бога. Тому про Господа я почула від мами.
Підсумовуючи, скажу, що я не мала на меті когось навчати, переконувати, прагнула просто поділитися своїми думками. Боже милосердя неймовірне. Ми ніколи не знаємо, що Бог приготував для тієї чи іншої пари, для тієї чи іншої людини. Ми не знаємо як це складатиметься. Я чула про різні досвіди. Навіть про такі подружжя, які були віруючими, але розлучилися. Не маю на меті доводити, що якщо ви зустрічаєтеся з невіруючим хлопцем, то у вас будуть проблеми. Можливо Бог хоче привести до Бога цю особу через вас. Але будьте обережні, щоб ця людина, яка зі світу, “не засмоктала” вас. Дуже легко здатися, якщо ти сам ходиш у церкву, сам читаєш Біблію. Дуже легко почати грати за правилами іншої особи. Життя дуже різне, досвід людей дуже різний. Але бажаю вам мудрості, духа розпізнання, молитви. Вірю, що Бог може все.
Джерело: Nebo.On
Повязані записи
