Львівський православний священник о. Михайло Сивак відвідав львівську дитячо-юнацьку спортивну школу з кінного спорту «Буревісник» і в особливий спосіб помолився за тварин.
Про свій досвід священник повідомив у себе на фейсбук-сторінці.
Ми попросили отця Михайла Сивака розповісти більше про цю подію. Наша розмова не обмежилася темою коней, ми торкнулися загалом церковної практики благословення та освячення. О. Михайло пояснив, чому творінню потрібна наша молитва, та розповів цікаві приклади з власної практики і досвіду інших священників.
«Вперше у житті довелося звершувати чин “Молитви на благословення стада тварин”. Відвідав Дитячо-юнацьку спортивну школу з кінного спорту “Буревісник”. Дякую тренеру-викладачу пані Надії Казначеєвій за запрошення. P.S. Коні були чемними і дуже уважно слухали слова молитов», — написав у соцмережі о. Михайло Сивак.
Отець Михайло є ключарем кафедрального Свято-Покровського собору у Львові, а також проректором Львівської православної богословської академії. Львів’яни знають його не лише як священника, який здійснює обряди: отець активно веде YouTube-канал, а також є постійним автором на сайті «Духовна велич Львова».
«Існує богослужбова книга, яка називається Требник, де вміщено різноманітні чини освячення, які звершує священник на різну потребу. Існують чини, які ми звершуємо дуже часто або навіть повсякденно, такі як сповідь, освята ікон чи помешкання, колісниць (автомобілів)… Але в Требнику є різні чини, адже освячення Божою благодаттю потребує весь навколишній світ, усе Боже створіння. І, відповідно, у Требнику є навіть чин освячення стада тварин і загалом різної домашньої худоби», — розповів сайту «Духовна велич Львова» о. Михайло Сивак.
Також читайте: Чому ми святкуємо усікновення глави Івана Хрестителя? Розмова з о. Михайлом Сиваком (відео)
«Духовна велич Львова»: Отче Михайле, для чого потрібно молитися за тварин, ще й особливим чином?
О. Михайло Сивак: Молимося за те, щоби Бог обдарував цих тваринок здоров’ям, щоби вони служили на благо і на користь. Тому мені довелося також звершити чин благословіння стада тварин у львівській дитячо-юнацькій школі.
Творець, який створив нас, людей, створив і тварин. І коли я був на цьому освячені і проповідував працівникам, то я також звернувся і до коней, кажу їм: ви Божі творіння, знаєте Творця свого, тому будьте чемними.
Комусь це може здатися чимось дивним.
Історії про вплив молитви на тварин ми також знаходимо в розповідях духівників та богословів. Наприклад, митрополит Антоній Сурозький одного разу розповідав, як він орендував помешкання, де було багато мишей. Тож він знайшов молитву проти різних гризунів, які дошкуляють людям. І сказав собі так: «Я хоч і не дуже вірю, що ця молитва допоможе позбутись від мишей, але, може, миші повірять». Він взяв єпитрахиль, почав читати молитву, дивиться — виліз якийсь щур, і тоді він каже до того щура: «Уважно слухай цю молитву». Прочитав молитву, перехрестив щура, і з того часу жодного щура, жодної миші в помешканні не було. В практиці Церкви існують молитви благословіння, які розповсюджуються не тільки на людей, а на все Боже творіння.
Що людина може ще просити священника благословити?
Є чин освячення літака, чин освячення бджіл, господарств. Є молебні, коли нема дощу — посуха, і, навпаки, коли дощ невпинно ллє… Однак зараз я хотів би підкреслити, що у Церкви є досвід у взаєминах між людиною і твариною, зокрема, в Раю перші люди — Адам і Єва — жили в гармонії з тваринами. Далі: ми бачимо численну кількість святих, які мали з тваринами дуже добрі відносини. Наприклад, святий Герасим Йорданський дружив із левом, також читаємо в Біблії, як голодні леви не завдали шкоди пророку Даниїлові, якого кинули до них у яму.
Підсумок такий: людський гріх повністю розбалансував взаємини у природі між людьми і тваринами, і між стихіями, що внаслідок людського гріха стали руйнівними, а тварини — подекуди агресивними. Своєю чергою Божа благодать, навпаки, все гармонізує.
Чи всі освячення сприймаються людьми однаково?
Освячення справді бувають інколи незвичними. Я знаю історію про одного священника, який освячував секонд-хенд, а було й таке, що священники освячували нічні клуби.
А це як?
Священник освячував нічний клуб, бо про це у нього попросили власники цього закладу. Вони прийшли до нього трохи налякані, тому що помітили, як по сходах клубу бігає тінь. Спочатку вони подумали, що це якось пов’язано з освітленням. Але коли поспостерігали, то побачили, що реально бігає тінь. Її бачили також працівники, охоронець, і це налякало людей, бо розуміли, що це якась нечиста сила. Тому й попросили священника посвятити.
Чи є сенс освячувати місце, якщо там відбувається гріх?
У цьому й справа. Тому той священник, коли звершив чин освячення приміщення, то в проповіді сказав, що вся причина такого явища у тому, що панує гріх або якісь інші неналежні речі, тому лукавий може являтися людям навіть явно. Це свідчення того, що не можна займатися не тим, чим не треба.
Чи були у Вашій особистій пастирській практиці незвичні благословіння?
Було таке, що освячував будку з хот-догами і вікно, з якого продають каву. Після того, як я його освятив, мене посадили в ту будку і перша фотографія з кавою була зі мною.
Запам’ятався також випадок на Йордан, коли священники ходять і кроплять святою водою помешкання. Одного разу я сів у маршрутку, щоб поїхати до хати, де мене чекали з окропленням. Я був у підряснику, купа людей, маршрутка їде, і тут водій побачив мене, і на ходу каже: посвятіть мені маршрутку. І ось ми їдемо, я читаю молитви, кроплю на ходу маршрутку всередині. Цікавий досвід був.
Також читайте: О. Михайло Сивак: «Я не уявляв собі, що священник може бути якийсь інший»
Чи хотіли би Ви заохотити людей, щоб вони більше зверталися до священників по різні благословення?
Я би не хотів, щоби люди дивилися на церкву як на бюро обрядових послуг. Але безумовно, що все в житті християнина повинно супроводжуватись молитвою. Тому й існують різні чини освячення. Не думаю, що буде зайвим цим поцікавитись, бо кожне освячення — це молитва, це розмова з Богом: ми просимо в Творця допомоги в наших справах, навіть у побутових.
Фото освячення львівської дитячо-юнацької спортивної школи з кінного спорту «Буревісник». Джерело: о. Михайло Сивак
Підготував Андрій Толстой
Також читайте: Куди потрапляють наші домашні улюбленці після смерті?
«Гріджо»: собака, який не їв, не старів і не помирав…
«Ви коли-небудь бачили, як молиться кошеня?»
Повязані записи
