Є у Львові вулиця названа на честь української письменниці Ольги Кобилянської. Простягається вона між вулицями Івана Франка та Кирила і Мефодія. Сучасну назву вуличка отримала у 1946 році, а до того називалася – Святого Марка, на згадку про розташований тут колись парафіяльний костел.
Костел Св. Марка звела у 1619 році дружина Павла Кампіана – Зузанна Остроґорська. Невідомо, що саме спонукало Зузанну до фундації храму. Можливо, до цього спричинились закладення Софією Ганель костелу, присвяченого її небесній покровительці св. Софії чи будова Марком Остроґорським на вершині Калічої гори шпиталю св. Лазаря у 1616 році. А, можливо, костел вона звела на честь свого батька Марка Остроґорського.
Храм збудували у малозаселеній околиці Львова на протилежному до костелу Св.Лазаря південному схилі Калічої гори понад долиною Полтви. Через гору біля костелу йшла дорога, яка поєднувала Сокільницьку дорогу зі Стрийською, що пролягала під храмом. Зараз місце розташування святині можна побачити лишень на картах того періоду.
При костелі Св. Марка, за згодою архиєпископа заклали пребенду при капітулі катедри. Там діяло братство Ружаниця (Вервичок). Про життя святині нічого не відомо до 1763 року, коли в ході поділу кафедральної парафії на шість нових, костел став парафіяльним.
На жаль, не збереглося жодних описів оздоблення костелу Св. Марка. Його внутрішній устрій швидше за все нагадував досить строгі форми невеликих львівських костелів, зведених того часу.
За цісаря Йосифа ІІ під час «раціоналізації» парафіяльної мережі в Королівстві Галичини та Володимирії храм Св. Марка на Галицькому передмісті був скасований. Римо-католицька парафія була розділена поміж костелами Св. Миколая монастиря тринітаріїв та Св. Софії. А у 1784 році святиню розібрали.
На звільненій ділянці у 1880-х роках з вулиці Св. Миколая перенесли Крайову школу лісового господарства. Будинок для неї збудували за проектом архітектора Бруно Бауера. Поруч створили невеликий дендрарій. Це була трикласна професійна школа. Зараз тут працюють кафедри екології та ландшафтної архітектури Національного лісотехнічного університету України.
Що ж до самої вулиці Св. Марка (сучасна Ольги Кобилянської), то більша ї частина забудована типовими чиншовими кам’яницями 1890-х років. У 1898 році у будинку під № 2 розташовувалось архітектурне бюро відомого львівського архітектора Едмунда Жиховича.
У 1930-х роках на цій вулиці мешкав відомий український діяч Осип Навроцький – сотник УГА, один з організаторів УВО, керівник видавництва «Червона Калина», керівник канцелярії Військової управи дивізії «Галичина».
А про парафію Св.Марка до 1909 року нагадувала капличка на вулиці Длугоша (тепер Кирила і Мефодія). У 1909 році на її місці побудували сецесійну кам’яницю № 27 за проектом Казимира Жечицького з наріжною фігурою Пресвятої Богородиці.
Джерела:
І. Качор, Л.Качор. Львів крізь віки. Львів: Видавництво «Центр Європи», 2004 р.
І.Мельник. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
Mieczysław Orłowicz. IlustrowanyprzewodnikpoLwowieze 102 ilustracjamiiplanemmiasta.—Lwów-Warszawa, 1925
За матеріалами: photo-lviv.in.ua
Повязані записи
