Відповідну публікацію, о. Юрій Блажиєвський написав на своїй особистій фб-сторінці. Далі – цитата.
“В справі фільму Франческо.
На мою думку, це найкращий матеріал, а я їх переглянув вже багато, який дозволяє спрообувати реконструювати думку Папи.
http://www.askanews.it/…/papa-francesco-e-lapertura-alle-u…/
Вибачте, що італійською. Коротко зверну увагу на найважливіші моменти з цього тексту і поширю їх власним коментарем:
1. Під час повернення з подорожі до Ірландії у 2018 Папа сказав: “Що б я сказав батькові, який помітив, що його син чи донька має такі тенденції? (…) ігнорувати сина чи доньку з гомосексуальними схильностями – це брак батьківського чи материнського почуття”.
Тобто, Папа розкриває далі тему прийняття таких осіб у власній родині (зрештою, остання енцикліка також про прийняття). Це щодо першої частини фрази з фільму.
2. В книзі- інтерв’ю “Політика і суспільство” Папа каже: “Давайте називати речі по імені. Шлюб – між чоловіком і жінкою. Це чітко окреслений термін. Давайте називати зв’язок між особами одної статі ‘цивільним зв’язком'”.
З тону цього висловлювання я б радше сказав, що Папа не схвалює таку форму співжиття. Але задля більшої ясності в цьому питанні він пропонує дати чітку назву явищу, що також допоможе чітко відмежувати його від інституції шлюбу.
3. У 2014 Папа каже в інтерв’ю для Кор’єрре делля Сера: “Світські держави хочуть узаконити цивільні зв’язки, щоби врегулювати різні ситуації спільного проживання, до цього їх підштовхує необхідність врегулювати фінансові питання між людьми, наприклад, як медичне страхування. Мова йде про різні форми спільного проживання, я навіть не зміг би перерахувати всі різноманітні форми. Треба розглядати різні випадки й оцінювати їх у їхній різноманітності”.
З тону зрозуміло, що Папа свідомий того, що зачіпає дуже делікатну тему, і його відповідь можна легко використати в маніпулятивних цілях. Але він все одно наважується про це говорити, тому що для нього важливо, щоби ніхто не був виключений із суспільства – наприклад, не був позбавлений медичного страхування. Нам це може здаватися чимсь неістотним, але в західних країнах, особливо США, людина без мед страховки фактично залишається навіть без базової медичної опіки, це навіть гірше ніж в країнах третього світу. Тож відчувається, що Папа переживає за життя і здоров’я, фінансову справедливість конкретної людини. Саме це змушує його розважати над перспективою цивільних зв’язків.
4. А тепер сама фраза, в оригіналі іспанською, яка пролунала у фільмі. (Увага! вона майже точно пролунала, адже це був фестивальний показ у Римі, її бачило широке гроно людей. Наприклад, о. Джеймс Мартін написав, що також бачив фільм і ця фраза лунала не за кадром, Папа був у кадрі й було видно як він її вимовляє).
“Гомосексуальні особи мають право перебувати в родині, вони є дітьми Божими, мають право до родини. Нікого не можна виключити з родини або зробити його життя нестерпним через це. Те, що ми маємо зробити, це закон про цивільні зв’язки, вони (ці особи – прим.) мають право бути захищеними законом. Я бороню це (таку точку зору – прим.)”.
Після сказаного вище, мені здається, що Папа не стільки хоче просувати цивільні зв’язки чи виконувати адженду ЛГБТ спільноти, скільки бачить несправедливість в тому, що є люди, які в наш час залишаються за бортом суспільства, не захищені законом, не мають доступу до фінансових інструментів щоденного життя в тому обсязі, як інші. Тобто: так, це питання моралі. Але не сексуальної етики, бо здається, що Папа висловлював свою позицію не щодо неї, а соцальної справедливості. І єдиний вихід для запевнення такої справедливості, станом системи права на сьогодні, він бачить саме у відповідному законодавстві на рівні світської держави. Можливо, це навіть було зазначено далі, якщо ми отримали неповну цитату.
6. Тим не менше, вже в царині сексуальної етики, а не соціальної справедливості, Церква виразно зазначає спротив навіть самим спробам легалізації світською державою цивільних зв’язків. В документі Конгрегації Віри (тоді на чолі з кардиналом Ратцінгером) від 2003 року ми читаємо:
“Церква вчить, що пошана щодо гомосексуальних осіб не може привести нас в жодний спосіб до схвалення гомосексуальної поведінки або легалізації гомосексуальних зв’язків”.
І це логічно, тому що цивільні зв’язки, байдуже гомосексуальні чи ні – це чинне порушення заповіді, а альтернативи шлюбу не існує (якщо ми говоримо про сексуальне співжиття людей). Натомість людина, яка утримується від сексуальних зв’язків, якщо не перебуває у шлюбі, – байдуже які схильності вона має, – цілком задовільняє вимогу Божого Закону. Тому бажання врегулювання соціальної несправедливості в такий спосіб може мати негативні наслідки підриву авторитету інституту подружжя як такого, і стосуватися вже не тільки гомосексуальних відносин.
Як ми бачимо – між цими двома питаннями дуже складно знайти ідеальну точку рівноваги.
7. Хочу нагадати, що все, крім цитат (переклад мій за поданим вище джерелом), є моїми словами і моєю особистою спробою реконструкції того, що було сказано. У цих інтерпретаціях я можу помилятися і навіть дуже. Але на фоні відсутності офіційного коментаря та неможливості переглянути саму стрічку, я вважаю, що навіть такий коментар кращий за лавину нісенітниці якою починає обростати фраза Папи в світських українських медіа.
Тому нам нічого не залишається, як тільки дочекатися прокату самого фільму і офіційного коментаря прес-служби Ватикану. Може навіть вже цього ранку”.
Джерело: особиста фб-сторінка о. Юрія Блажиєвського
Повязані записи
