Герби виникли в європейській культурі у часі васальних відносин і лицарства. Герб, що з’явився як зручний спосіб ідентифікації лицаря і його загону, дуже швидко поширився і на інші сфери середньовічного життя, позначаючи не лише належність до знатних родів, але і до міст, спілок, гільдій і т.д.
Чим далі європеєць йшов від звичного йому місця проживання, тим важливішою ставала необхідність ідентифікувати себе, позначати своє місце серед інших європейців на чужині. Одним з важливих елементів свідомості середньовічного європейця є приналежність до якоїсь групи. Середньовічне сприйняття – це усвідомлення свого місця у світі, створеному Богом, усвідомлення свого місця в ієрархії.
Ми можемо виділити дві найважливіших ієрархії для середньовічного європейця – це релігійна (від Папи до єпископів) і світська (від монарха з його васалами і далі до старост та чоловіка, як глави сім’ї). Шанована людина повинна була займати якесь місце в цих ієрархіях. А ось вигнанці, пройдисвіти і розбійники – це всі ті, хто випадав зі структури суспільного життя.
Щоб підкреслити важливу особливість європейської свідомості, треба сказати, що по гербу зустрічають: досвідчені люди знали безліч гербів і вміли заздалегідь зрозуміти, з ким їм належить говорити.
Таким чином, герб – це обов’язковий атрибут європейця, який той повинен носити на видному місці. Це може бути щит, знамена, або сюрко (у XII столітті довгий і просторий плащ-нарамник).
Герби належали і релігійній владі. Окрім понтифіків і кардиналів, митрополії, єпископства та чернечі ордени також не відставали від цієї традиції.
У Львові, за весь час існування, була велика кількість монахів із їхніми монастирями та храмами. Відповідно до традиції як зовні так і всередині святині були оздоблені гербами того чи іншого ордену. Одними із найчисленніших та найвпливовіших у Львові були монахи Братів проповідників (домініканці), Товариства Ісуса (єзуїти) та Босих братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель.
Читайте також: Львів, якого не помічаємо: герби із зображенням Святого Духа на будівлі географічного факультету
Члени чернечого ордена римо-католицької церкви, офіційно іменовані братами Пресвятої Діви Марії гори Кармель. Близько 1209 року група відлюдників, що оселилися на горі Кармель в Палестині, отримала від св. Альберта, патріарха Єрусалимського, строгий чернечий статут, схвалений папою Гонорієм III в 1226 році. З 1247 завдяки змінам в статуті, кармеліти дістали можливість селитися не лише в пустинній місцевості, але і в містах, і займатися активною діяльністю. Жіноча гілка ордену була заснована в 1452 році генералом-пріором блаженним Іоаном Соретом. Ослаблення чернечого життя викликало спроби реформувати орден. У 1593 році ця реформована конгрегація перетворилася на самостійну гілку ордену – кармеліти босі.
Вперше герб ордену з’явився в 1499 році як vexillum carmelitarum (прапор кармелітів). У верхній частині по центрі, знаходилась Мати Божа, що сидить на престолі як Діва Апокаліпсису, з серпом місяця і дванадцятьма зірками під ногами. У нижній частині – стилізована гора Кармель. Герб доповнюють стрічки з написами. Приблизно в середині XVI ст. на гербі з’явилися пророки Ілля і Єлисей. З 1595 р. загострена верхівка ділить гербовий щит на три частини. Кожна частина прикрашена зіркою: середня зірка символізує Марію, дві з боків – пророків. Приблизно у той час на гербі з’явилася стрічка зі словами пророка Іллі: «Zelo zelatus sum pro Domino Deo exercituum» («Із старанністю я був ревнителем Господа Бога Саваота»). Вже з XVII ст. герб знову видозмінюється і на стилізованій вершині гори з’являється хрест.
В костелі монастиря кармелітів босих у Львові (тепер Церква Святого Архистратига Михайла, УГКЦ на вул. Винниченка, 22) знаходяться барельєф та фреска із гербом ордену.
Барельєф розташований над головним входом до храму. Герб складається зі щита та корони над ним. Гербова фігура є спотвореною. Із трьох зірок залишилась тільки одна, нижня, а гора майже повністю деформована.
Інше зображення є у боковому приміщені, також над входом. На фресці представлена велика хода.
По центрі на троні сидить Матір Божа із Ісусом на руках та Йосипом позаду неї. Обабіч Святого Сімействад ві процесії– ліворуч світська, а праворуч монаше братство на чолі із Папою Гонорієм III, який тримає прапор із гербом ордену. Ця фреска вказує на історію та ґенезу герба кармелітів.
Тарас Завадовський
Повязані записи
