За допомогою у завершенні реставрації унікального храму св. Софії Премудрості Божої з села Кривки, який розташований у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові звернувся Синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ, єрм. Юстин (Бойко).
“ПІДТРИМАЙ БОЖИЙ ХРАМ,
А ХРАМ ПІДТРИМАЄ ТЕБЕ !
Дорогі Друзі,
у цей так нелегкий рік, коли світ охопила пандемія, яка цілковито зруйнували гарантійні основи нашого щодення, ми розпочали велику справу – цілковите реставрацію та віднову храмового комплексу церкви Святої Софії – Премудрості Божої, яка є головним храмом Свято-Іванівської Лаври та першим музейним об`єктом Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Цю величну справу ми розпочали у 155 річницю від дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького, який перепровадив наш Народ через дві світові війни, як також міжвоєнні лихоліття. Тому і наш люд назвав його ще за життя Мойсеєм Українського Народу. За умов, у яких довелося жити Митрополиту, звичайна людина опустила б руки, але не він. Тому, що в основі його життя стояла тверда віра, яка щоденно промовляла до нього: «Ти не сам, я є з Тобою, Твій Господь! Тому, не бійся».
Цю вірю він намагався укріпити серед Народу, особливо серед молодого покоління. Робив він це, в першу чергу, прививаючи любов до віри в Богу через українську культуру, яка є просякнути кров`ю святих і героїв. Тільки тяжкі часи виховують сильних особистостей, і тільки з вірою в Бога ці особистості здатні змінити світ.
Митрополит Андрей разом з своїм братом отцем Климентієм був саме тим, хто переніс до Львова перлину української дерев`яної архітектури бойківську церкву з села Кривки. Перед війною вона стала центром, у якому гуртувалося духовно-національне життя Українців, а напочатку 90-х вона стала тим місцем, яке згуртовувало усіх нас на Великдень, Різдво, з нагоди різних церковних і національних свят, тощо. Тому можна сміливо сказати, що церква Святої Софії – Премудрості Божої вписалася великими літерами у історію Львова і не тільки.
Та час бере своє. Церква і весь комплекс потребував цілковитої реставрації. І цього року ми її здійснили! Все це стало можливим завдяки небайдужим людям, меценатам, яким дорога віра в Бога і українська культура. Вже тепер складаю їм величезну подяку!
Залишилося завершити тільки упорядкування літньої каплиці та відновлення підземного Скита, про який мало хто знає. З огляду на це звертаюся до усіх тих, хто може і бажає підтримати нас у завершенні реставраційних робіт!
Бажаючі внести свою лепту у цю благородну справу, можуть написати мені особисто, передзвонити (067-989-72-75), або внести свої пожертви на картку.
Для зручності подаю номер картки (Приватбанк)
5168757356490310
Бойко Юрій Васильович.
Божий храм є видимим знаком присутності Бога серед народу і символом надії, що з нами Бог, що ми не є самі! Допоможімо храму, а храм завжди допоможе нам, оскільки він є нашою
стежиною до Бога!
Заздалегідь вдячний!”
Повязані записи
