Семінаристи випускного курсу Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ пройшли практичне заняття з пенітенціарного душпастирства у львівському слідчому ізоляторі, молилися незвичну Хресну дорогу та розповіли про свої враження.
Про це повідомило Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.
Практичне заняття в рамках курсу з пенітенціарного душпастирства відбулося 2 квітня. Його присвятили особливостям капеланського служіння в місцях позбавлення волі та специфіці духовної опіки над засудженими.
Студенти семінарії побували у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» (слідчий ізолятор). Семінаристи довідалися про 500-літню історію цієї установи, яка колись була жіночим монастирем, нині знаним львів’янам як «Бригідки». Капітан внутрішньої служби Денис Шестун розповів гостям про особливості Державної кримінально-виконавчої служби України і поділився власним думками про важливість праці пенітенціарного службовця та виклики, що стоять перед ним.
«Мене торкнулася любов, яка зустрічається на межі милосердя та справедливості. Нам проводив екскурсію працівник установи, який віддано та з любов’ю розповідав про свою справу, про своє бажання, щоб ці люди виправились, та жити у світі стало краще. А також варто згадати і інших працівників, які нам зустрічались, які були дуже дружелюбні та щирі, розповідали свої історії та жарти», –
розповів про свої враження брат-семінарист Роман Оріховський
Відтак студенти разом із персоналом та неповнолітніми ув’язненими зібралися у каплиці установи виконання покарань на Хресну дорогу. Молитву очолив отець Олег Нестор – керівник Відділу у справах душпастирства у Пенітенціарній системі України Патріаршої курії УГКЦ, який вже майже 9 років звершує служіння капелана у львівському слідчому ізоляторі.
Ця незвичайна Хресна дорога відбулася у тюремних стінах невипадково, адже її роздуми приготували вірні парафії при в’язниці «Due Palazzi» в місті Падуї (Італія). Ці тексти зібрали капелан о. Марко Поцца та волонтерка Татьяна Маріо.
Імена авторів розважань не розголошуються, та серед них – п’ять ув’язнених; сім’я засудженого за вбивство; донька довічника; соціальний працівник; представник наглядового суду; матір ув’язненого; катехит; чернець-волонтер; представник пенітенціарної поліції; а також несправедливо оскаржений священник, з якого після багатьох років слідства зняли обвинувачення.
«Цей досвід спонукає мене частіше молитися за в’язнів, за працівників пенітенціарної служби, а також за тих, хто задіяний до слідчих дій та судового процесу. Розумію, що важливо молитись, щоб процес правосуддя не став відкиненням людини, а зберігав можливість навернутися, покаятися та отримати ще один шанс на життя» –
поділився брат-семінарист Богдан Пемпусь
Після молитви ув’язнені розповіли про свої потреби в духовній підтримці. Як зазначено у повідомленні, «такі практичні заняття допомагають майбутнім священнослужителям краще зрозуміти особливості пенітенціарного душпастирства та бути готовими послужити у цій непростій, але важливій сфері».
Також читайте: «Послужити Христові у вʼязниці»: о. Олег Нестор – відверто про капеланське служіння в тюрмі
«Я піду туди, куди ніхто не хоче»: у Львові презентували унікальну книгу
Історія Благоразумного розбійника доводить – Небо можна здобути останнім ривком на фініші
Повязані записи
