З 11 по 13 вересня у Львові з Першосвятительським візитом перебував Патріарх Філарет, Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату. Під час візиту Першоєрарх освятив новозбудований храм на честь ікони Пресвятої Богородиці «Всецариця» (вул. П. Орлика, 1).
У своїй проповіді Патріарх наголосив на тому, що християнин повинен бути храмом Святого Духа, також нагадав про дотримання Заповідей, щоб осягнути вічне життя та про жертовність воїнів, які захищають нашу країну і беззаперечну перемогу, яку Господь нам обов’язково подарує, адже правда на нашому боці.
Про християнина як храм Святого Духа
Ми повинні вірити в існування Бога, в існування вічного життя. А також усвідомлювати, що храми зовнішні: як дерев’яні, так і кам’яні, побудувати легше, аніж храми власної душі, тобто самому християнину стати храмом Божим. Наше спільне покликання як віруючих християн полягає у тому, щоб стати храмами Святого Духа. Але Святий Дух не може жити в людині, яка грішить, тому благодать святого Духа покидає таку людину. Господь бачить, що ми, грішні люди (і духовенство, і архиєреї, і миряни), не виконуємо заповідей Його, не виконуємо своїх обов’язків.
Про вічне життя
Ми повинні зрозуміти, що живемо на землі тимчасово, що ми створені для життя вічного. Господь страждав, був розіп’ятий і воскрес, оновивши нашу людську природу, щоб кожен із нас мав можливість увійти у вічне життя. Проте, ми відмовляємось від Його жертви, коли грішимо, виконуючи волю Диявола, як Адам і Єва.
Господь не хоче, щоб ми загинули, тому різними засобами спасає нас, насамперед, через страждання. Звісно, страждання і смерть – це зло, але саме через них Бог навертає нас до себе.
Про захисників України та перемогу
Наша країна зараз переживає нелегкі часи війни, але саме в ці моменти відбувається процес спасіння. Ті люди, які йдуть захищати свою українську землю, подолали у власних душах страх смерті. Вони йдуть на смерть заради любові. Насамперед, любові до своєї сім’ї, до цілого українського народу, до свого ближнього. Наші воїни віддають життя заради Любові, і, помираючи, йдуть у Царство Небесне.
Тепер подумаймо: що краще? Прожити в беззаконнях навіть і сто років, а потім померти та піти у вічні страждання, або ж прожити коротке, сповнене Любові життя, отримавши у нагороду Царство Небесне.
Ми ніколи не повинні думати, що Бог забув нас, забув Україну. Навпаки, Він прагне вказати нам шлях до Життя Вічного. Головне для кожної людини – це душа, чесноти, які звершує людина.
Маємо бути впевнені в тому, що Господь подарує нам перемогу, несподівано подарує. Тому що правда на боці України, Ми – миролюбива держава, яка ніколи за всю історію не посягала на чужі землі, ми завжди протистояли супротивникам, які хотіли нас підкорити. Ми – єдина ядерна держава, яка добровільно віддала свою зброю.
То де ж правда – з агресором Росією, чи з нами – Україною?
Розумна юдина скаже, що правда там, де люблять мир.
Отже, правда панує там, де панує Бог. А якщо Бог із нами, то яка сила може перемогти Бога? Чи є на світі сила, могутніша за господнє милосердя? Такої сили не існує, бо перемагає не зброя, а Бог, перемагає дух.
Подивіться, який дух проявили наші воїни, наші добровільні батальйони – не тільки на Майдані в Києві, але й на війні, захищаючи нашу землю. Звісно, Бог все бачить. Тому прийде час, коли наш народ подолає свої гріхи: корупцію, несправедливі суди, відсутність правди, людські індивідуальні прогрішення. Подолавши їх, Господь миттєво дасть нам перемогу.
Маємо щиро молитись до Бога, щоб Він допоміг подолати гріхи всередині нашого суспільства, внутрішніх та зовнішніх ворогів. А самі повинні щиро працювати для зцілення своїх сердець. Тоді ми отримаємо від Всевишнього мир і перемогу, як і колись отримали державність.
Нашим завданням у ці скрутні дні є довести, що ми достойні мати свою незалежну державу. Ми почали демонструвати це прагнення відреченням від зла, зневагою до гріха, жертвою заради спасіння і незламною віру в Господню справедливість.
Підготувала Лідія Батіг
Повязані записи
