«Кожен з нас є частиною великої справи, Творцем якого є Господь, бо без Нього ми б були лише окремими частинками, у Ньому можемо творити великі речі. Він – Господь Ісус Христос разом із Богом Отцем та Духом Святим, який усе недосконале здатен перетворювати на своє знаряддя, а ми як покірні слуги дозволяємо Йому діяти». Так окреслює працю молодіжного християнського гурту «S.Anto» солістка колективу – Ірина Рудь, яка розповіла про створення, діяльність, особливості та творчі плани «S.Anto», гурту при парохії Святого Антонія у Львові (вул. Личаківська, 49а). Колективу вже понад 10 років. Отож знайомимось.
– З чого все почалося? Як виникла ідея організувати саме музичний гурт, а не просто хоровий колектив, як часто буває при парохіях? Як обирали назву?
– Починалось усе десь у 2004 році, коли молодь стала гуртуватись при парохії св. Антонія. На початку, це була місцева молодь, а потім і наші друзі, які починали навчання у Львові. Тут тепер наш духовний дім! Важливим кроком до створення гурту стала також участь у паломництві та зустрічі молоді у смт Більшівці. Там ми вчились перебувати у спільноті: праця та молитва, все разом, все спільне, один за одного. Нашим завданням був спів на літургії, під час богослужінь, адорацій та інших молитов, а також і під час самого паломництва.
Пізніше ми замислювались над тим, як назвати наш гурт, варіантів було безліч… У 2007 році ми взяли участь у Фестивалі до Божого Милосердя у м. Тернополі і, заповнюючи анкету учасника, знову виникло питання назви. Хтось у поспіху написав – S.Anto, всім сподобалось, так і з’явилася назва гурту.
А ще, нашими духовними опікунами стали св. Франциск та св. Антоній, відповідно тому на емблемі, яка з’явилась на наших костюмах у 2007 році, зображено: лілію – символ св. Антонія, це чистота та співпраця з Божою Ласкою; тау – символ св. Франциска, це знак покути та нового життя у Христі.
– Часто змінювався склад гурту? Скільки зараз є учасників? Хто вони, розкажіть більше про вашу команду?
– Колектив «S. Anto» дуже різноманітний. Тут і студенти, і школярі. Також люди різних професій і світосприйняття: від бухгалтерів, менеджерів та землевпорядників до фотографів та програмістів. Але всіх нас об’єднує любов до музики та бажання за допомогою неї розповісти про Христа.
На сьогодні до складу гурту входить 12 людей: наш керівник та ударник – Роман Муляр, електрогітара – Костянтин Баранюк, акустична гітара – Антон Чайка, бас-гітара – Каріна Височанська, клавіші – Марта Нуцковська, Юлія Тимків, скрипка – Кирило Никитюк, солісти – Ірина Рудь, Ірина Ворона, Вікторія Кучинська, Катерина Чайка, Юлія Тимків, відповідальна за слайди-текст Божена Рудь.
Учасники, час від часу, змінюються – хтось у силу певних обставин не в змозі надавати достатньо часу музиці, а хтось навпаки доєднується. Так зараз прийняли до колективу дівчинку Уляну, яка грає на саксофоні.
– Під час виступів, використовуєте різноманітні інструменти: від скрипки до електрогітари. Як вдається поєднувати таке звучання. І загалом у яких стилях граєте?
– Історія музики за останні десятиліття показує, що можна поєднувати будь-які інструменти. У наш час з’являється багато гуртів, які вдало поєднують народні інструменти із сучасними. Що ж заважає зробити таке поєднання у християнській музиці? Адже кожен інструмент має своє унікальне звучання і дає змогу краще передати стан душі того, хто на ньому грає.
Граємо ми у різних стилях. Це і канонічні піснеспіви, і поп-рок, і реґґі, і етно та ін. А буває так, що, беручись за аранжування якоїсь пісні, вона в результаті виходить у абсолютно протилежному музичному стилі, ніж була спочатку, в оригіналі.
– Розкажіть більше про Ваш репертуар. Хто є автором пісень які виконуєте? Якими мовами співаєте?
– Є багато пісень, які в Церкві грають під гітару вже впродовж багатьох років. Більшість з них колись були перекладені з польської чи англійської мови. Також є багато сучасних гуртів, які співають про Бога на професійному рівні. Серед них польські римо-католицькі гурти, англійські і американські протестантські гурти. Ми беремо їхні пісні і граємо в тому стилі, в якому самі відчуваємо, тобто робимо власне аранжування.
Крім того, багато учасників нашого гурту самі пишуть пісні. Граємо пісні здебільшого україномовні, але також не є байдужими до виконання пісень російською та польською мовами.
– Що саме намагаєтеся донести людям своєю працею, співом?
– Перш за все тими піснями, які виконуємо, ми молимось і переживаємо їх, а не просто граємо завчені ноти. Інколи, буває так, що на молитві пісню, яка зазвичай виконується 3–4 хвилини, ми граємо близько 10 хвилин, славлячи Бога своїм виконанням і передаючи іншим цей настрій.
Своїм співом під час Святої Меси прагнемо допомагати людям у молитві, щоб вони мали змогу відкритись на дію Бога у їхньому житті, а під час концертів спів – це наше особисте свідоцтво дії Бога у житті кожного учасника. Бо кожен з нас є досить різний, і тільки Бог здатен єднати непоєднані речі та ще й вміло використовувати наші вміння. Ми просто є знаряддям у Його руках.
– На твою думку, як духовність музиканта впливає на музику, яку він грає?
– Оскільки більшість з нас не має музичної освіти, музику, яку виконуємо, ми передусім відчуваємо і переживаємо, тому духовність кожного з нас є важливим елементом у творчому процесі. Звісно трапляються кризи у житті кожної людини, тоді ми стараємось підтримати один одного передусім через молитву та розмову. Також оскільки ми християнський гурт, маємо привілей перед іншими, бо у нас є духовний наставник в особі священика, зараз таку функцію виконує о. Павло Одуй, OFM conv (Орден братів менших конвентуальних), який і допомагає долати труднощі та непорозуміння.
– Зараз є час Великого посту, час молитви, покаяння та духовної віднови. Які саме пісні виконуєте? Є якийсь особливий репертуар?
– У часі Великого Посту виконуємо більше духовні пісні, переважно про навернення, покаяння, а також про страждання Ісуса Христа. У цей період хочемо наголосити саме на таких акцентах.
– Окрім парохії св. Антонія, де ще граєте? Як часто берете участь у фестивалях та влаштовуєте концерти?
– Часом даємо концерти у смт Більшівці, с. Лановичі, м. Броди, м. Надвірна, смт Брюховичі, м. Борисліль. Тобто граємо не лише у Львові та області, а й у інших областях України, зокрема Івано-Франківській Тернопільській, і навіть у Польщі.
У 2009 році ми записали свій диск під назвою «Лиш тобі…», куди ввійшли наші улюблені пісні у власному аранжуванні та авторські твори.
– Які подальші плани у гурту «S.Anto»?
– Маємо зараз у планах багато ідей та нових проектів. Нещодавно ми розпочали ініціативу організації Молитви за Україну. Ми не залишаємось осторонь подій, які відбуваються, прагнемо молитовно долучитись до протистояння війні, тож сердечно запрошуємо всіх долучитись до молитви, адже не можемо бути осторонь. Ми щиро переконані, що доля України залежить від кожного з нас, від нашої особистої зміни вчинків, думок, через покаяння та навернення до Бога, і твориться вона вже сьогодні.
Запитувала Анна Грапенюк
Фото: Костянтин Баранюк,
scontent-fra.xx.fbcdn.net, pp.vk.me
За матеріалами: dukhovnist.in.ua
Повязані записи
