Львівський музей історії релігії провадить активну культурну, реставраційну, методологічну, науково-освітню діяльність.
Культурна діяльність. Музей як культурна установа обов’язково провадить культурницьку діяльність. Основний її елемент – це експонування музейних предметів у постійно діючих або тимчасових виставках. На сьогодні є 8 відділів постійно діючої експозиції.
Щодо тимчасових виставок за останні роки, то можна виділити наступні: Репресована церква (до 60-ї річниці Львівського собору) (2006 р.), Кримськi караїми. Iсторiя, вiра, майбутнє (2008 р.), Скарб Тибету (2010 р.), “Білий Паломник з Ватикану” (2011 р.), “До і після” Ритуальне єврейське срібло (2013 р.), “Такі, як Василій Великий” Історія чину святого Василія Великого (2013 р.). 
Також важливим елементом культурної діяльності є концерти органної музики, адже у приміщенні музею знаходиться найдавніший діючий орган України. У 1988 р. до музею передано орган костелу Св. Мартина, який було реставровано майстром Віталієм Півновим і розміщено в домініканському костелі, а пізніше перенесено до приміщення трапезної монастиря Божого Тіла.
Науково-освітня діяльність. Щодо наукової діяльності, то працівники музею регулярно публікують свої наукові розвідки на сторінках видання “Вісник Львівського музею історії релігії”. Ці розвідки стосуються різноманітних тем, як теоретичного і методологічного, так і історичного змісту.
Слід відзначити діяльність Інституту релігієзнавства, що діє при музеї з 1993 р. Інститут складається із п’яти відділів – дохристиянських вірувань, християнства, бібліографічний, східних релігій та відділ мистецтва. Щороку, спільно з Львівським інститутом української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України та Відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, проводиться міжнародна конференція “Історія релігій в Україні”. До початку роботи конференції видається науковий щорічник “Історія релігій в Україні” із публікаціями учасників конференції. Також Інститут релігієзнавства започаткував видання альманахів та альбомів до пам’ятних дат з історії релігії та церкви.
Серед чи не найважливіших освітніх аспектів роботи Львівського музею історії релігій – співпраця із освітніми закладами. З ініціативи науково-методичного відділу музей підписав угоду із Інформаційно-методичним центром освіти Львова для залучення дітей до вивчення історії рідного та інших народів, їх релігії та культури. Також проводяться семінари для викладачів міських шкіл. Для допомоги вчителям у проведенні уроків видано методологічний посібник “Львівський музей історії релігії та школа”.
Методологічна та реставраційна діяльність. У Львівському музеї історії релігій постійно відбуваються тематичні семінари та стажування для працівників музею й інших музейних установ Львова та України, а за результатами семінарів учасникам вручаються сертифікати.
Відділ реставрації і консервації музейних цінностей здійснює діяльність по відновленню музейних пам’яток, а при відділі відбувається навчання студентів кафедри консервації і реставрації творів образотворчого мистецтва Львівської Національної Академії мистецтв. Зокрема, серед відреставрованих пам’яток виділяють ікону Успіння Пресвятої Богородиці (XVIII ст.), ікону Володимирської Богородиці (ХІХ ст.) та ікону Успіння Пресвятої Богородиці (1901 р.). Зокрема за результатами реставраційної діяльності у 2006 р. у музеї відбулась виставка “Реставрація музейних скарбів”.
Львівський музей історії релігії у своїй структурі має 4 філіали: Червоноградську філію, відкриту у 1980 р. у будівлі монастиря отців-василіан, а зараз – у палаці Потоцьких; Музей “Людина. Земля. Всесвіт” у м. Сокалі, відкритий у 1985 р.; Музей-садиба родини Антоничів у Бортятині, відкритий у 2009 р.; Інститут релігієзнавства, створений у 1993 р.
Червоноградська філія музею відкрита 28 квітня 1980 р. у приміщенні церкви та монастиря ОО. Василіан і була першими музеєм у Червонограді, який у 1990 р. перенесений до палацу Потоцьких. Формування музейної збірки розпочалось “з нуля”, тому для наповнення фондів була організована експедиційна робота, яка триває і досі відбувається за принципом – з картою в руках об’їжджати село за селом, церкву за церквою. Фонд філії складається із 17 збірок. Станом на 2010 р. фонди мають 5332 одиниці збереження (од. зб.) основного фонду та 5266 од. зб. науково-допоміжного фонду. Основою фондових збірок є твори сакрального мистецтва. Високу цінність становлять декілька ікон роботи Івана Рутковича, а перлиною колекції є ікона XV ст. “Вознесіння”. Науковці музею ведуть активну наукову діяльність та публікують свої дослідження у наукових часописах, також ведуть краєзнавчу роботу. Червоноградська філія є просвітницьким центром у північних районах Львівської області, музей співпрацює із навчальними закладами Червонограда і навколишніх районів.
Архівна збірка Червоноградської філії Львівського музею історії релігії становить значний інтерес архівістів, адже тут зібрано документи часів Першої і Другої світових воєн, радянського періоду, а також документи з історії церкви, стародруки, фотографії з церковного життя.
Музей “Людина. Земля. Всесвіт” у м. Сокалі. Заснований у 1985 р. як музей “Героїв космосу”, а у 1989 р. отримав сучасну назву і став філіалом Львівського музею історії релігії. У музеї діє 10 виставкових залів, у яких експонуються оригінали робіт художників-космонавтів Володимира Джанібекова, Олексія Леонова, художника-фантаста Андрія Соколова, одного із засновників космічного мистецтва Бориса Смирнова-Русецького, унікальні видання творів Тараса Шевченка, колекція художніх творів Анатолія Покотюка. Також у фондах зберігаються документи з історії Сокальщини ХVII–XIX ст. та матеріали з історії церков Сокальщини.
Музей-садиба родини Антоничів у Бортятині. Ця філія заснована у 2009 р. у місті Бортятин Львівської області. Ініціатором відкриття музею можна вважати Ірину Калинець, яка ще у 90-х рр. ініціювала створення тут кімнати Богдана-Ігоря Антонича. У музеї експонуються речі родини Антоничів, а також матеріали, які розповідаються про становлення греко-католицької церкви у регіоні.
Про діяльність Інституту релігієзнавства написано вище, однак варто додати про діяльність біо-бібліографічного відділу, який здійснює дослідження життя і діяльності релігійно-культурних діячів. Зокрема у рамках проекту “Золоті імена України” працівниками відділу було підготовлено тексти про видатних релігійних і культурних діячів регіону.
Львівський музей історії релігії посідає особливе місце на музейні карті Львова та України. Адже це єдиний заклад в нашій державі, який здійснює діяльність у сфері висвітлення історії релігії та релігійних організацій.
Радянська влада, створивши музей для пропаганди атеїзму на прикладі культових пам’яток релігійних церков і громад, зробила велику послугу для музейної справи, зберігши ці предмети у фондах музею, і таким чином залишила живою релігійну думку у Львові, таким чином до певної міри нівелювавши початковий ідеологічний задум створення Львівського музею історії релігії атеїзму.
Ця установа вже сорок років виконує свої функції як скарбниця релігійних пам’яток та релігійної думки, експонує свої колекції широкому колу відвідувачів та проводить якісну науково-освітню роботу серед молоді.
Назарій Лоштин
Повязані записи
