“Ми не повинні занедбувати рідну мову” – Митрополит Епіфаній привітав із Днем української писемності

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній привітав з Днем української писемності та мови, який в Україні відзначається сьогодні. Привітання Митрополит опублікував на своїй сторінці у Facoobok. Наводимо далі повний текст.

“Наша Церква продовжує історичний спадок заснованої під час Хрещення Руси-України Київської Митрополії, а витоки свої має з ще більш давнього часу – з проповіді апостола Андрія Першозваного. Тому вона водночас наймолодша за часом внесення до Диптиху, але є однією з найдавніших помісних Церков світу.

Наша українська мова – давня і самобутня, вона бере початок ще в праслов’янський період. А історію українців як окремого етносу та української мови науковці виводять вже від середини І тисячоліття після Різдва Христового.

Наша державність бере витоки ще з VІ століття, її засновниками були князі Кий, Щек та Хорив, потім вона існувала як могутня ранньосередньовічна Українська держава — Русь, а далі, фактично, до останнього часу, тривала складна історія національно-визвольної боротьби українського народу за здобуття державної незалежності.

Слава Богу, сьогодні ми з вами маємо вільну державу, свою мову, незалежну Помісну Церкву. Це сьогодення є частиною величного здобутку багатьох поколінь наших пращурів. І ми не маємо жодного права – ані морального, ані духовного, ані будь-якого іншого – хоч що-небудь із цього змарнувати, тим більше – втратити!

Сьогодні, в День української писемності та мови, пам’ятаймо, що Господь сподобив нас великого дару – молитися у наших храмах рідною, українською мовою. І хоч ми прагнемо вивчати й інші мови, бо в сучасному світі неможливо без цього обійтися, ми не повинні занедбувати свою рідну, українську – ми повинні плекати її як єдину державну.

Мова, дар слова – величний Божий дар нам усім. Бо не випадково Сам Син Божий іменується Споконвічним Словом: “Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог (Ін. 1: 1). Тож бережімо мову, плекаймо і дякуймо за все Господу!”