Наймолодший покровитель Львова: 18 вересня – спомин святого Станіслава Костки

18 вересня Римо-католицька церква вшановує святого Станіслава Костку – першого блаженного Ордену єзуїтів і покровителя Львова.

Поклик Ісуса

Станіслав Костка народився 28 жовтня 1550 року в селі Растково у Мазовецькому воєводстві (Польща) у впливовій шляхетській родині. Він став другим сином у сім’ї, що мала семеро дітей. У 14-річному віці разом зі старшим братом Павлом вступив до єзуїтського колегіуму у Відні. Тут у хлопця розвинулося сильне прагнення святості: попри звичний розпорядок праці та молитов у колегіумі він чував у нічні години, строго постив і навіть бичував себе, за що роздратовані співучні глузували з юнака і називали його «єзуїтом». Крім того, Станіслав отримував і незвичайні духовні пережиття. 1565 року хлопець тяжко захворів і вже був при смерті. На той час брати жили в домі одного лютеранина, що заборонив покликати священника, тож у відповідь на щиру молитву Станіслава йому принесла Причастя свята Варвара – покровителька його благодійного товариства в школі. Після цього хлопець одужав. Іншого разу він бачив також Пресвяту Діву Марію з Дитятком Ісусом: Богоматір дала йому потримати на руках Дитя і заохочувала вступити в Товариство Ісуса. Юнак погодився.

Проте рішення Станіслава стати єзуїтом зіткнулося із перешкодами. Сім’я була проти, і з огляду на її реакцію керівництво Товариства Ісуса у Відні також не погоджувалося прийняти хлопця. Крім того, старший брат Павел, роздратований благочестям Станіслава, почав бити й ображати його. Хлопець переносив усе мужньо і спокійно, проте однієї ночі не витримав і сказав старшому братові, що у відповідь на таку жорстокість покине сім’ю назавжди.

В дорозі до святості

У 1567 році він справді втік з дому і пішки пройшов кількасот кілометрів до єзуїтського осередку в Німеччині. Хлопця переслідували – сам Павел гнався за ним і навіть зустрів його в дорозі, але не впізнав, сприйнявши за паломника. З проханням вступити до Товариства Ісуса Станіслав звернувся до німецького провінціала єзуїтського ордену Петра Канізія, і той скерував його на новіціят до Рима. На свій 17-й день народження (28 жовтня 1567) Станіслав вступив у Римі до Ордену єзуїтів.

Дізнавшись про це, батько пригрозив заборонити діяльність єзуїтів у Польщі, а старшого сина відіслав до Рима, аби забрати хлопця додому. Тим часом Станіслав жив у монастирі чеснотливим життям, яким вразив усіх довкола. Через дев’ять місяців після вступу до новіціяту, 10 серпня 1568 року, Станіслав Костка раптово захворів на малярію і через п’ять днів помер. За кілька днів до смерті юнак пророкував, що невдовзі почує, як ангели в небесах святкують Успення Пресвятої Діви – і дійсно, він відійшов до вічності на саме свято Успення, яке особливо шанував.

Тіло хлопця співбрати прикрасили квітами і почесно поховали. Одразу ж по смерті став розвиватися його культ. Магістр новіціату написав листа про Станіслава і розіслав його по всіх єзуїтських Домах. Через два роки один із Домів попросив реліквію юнака, тож було дано дозвіл на ексгумацію решток. Коли гріб відкрили, з’ясувалося, що тіло Станіслава було нетлінним.

Гріб святого Станіслава Костки в церкві Сант-Андреа-аль-Квірінале, Рим. Фото: polskifr.fr

Станіслав Костка став першим блаженним Товариства Ісуса. Беатифікаціний процес тривав до 1606 року, а в 1627 році його було канонізовано.

За кілька років при відкритті труни мощі віднайшли у зменшеному звичайному стані. Кістки загорнули в шовк і поховали. Нині мощі святого зберігаються в церкві Сант-Андреа-аль-Квірінале в Римі, а череп – у каплиці єзуїтського дому в м. Фельдкірх, Німеччина.

Святий у Львові

Зображають святого в єзуїтському вбранні з розп’яттям, лілією, палицею прочанина або розарієм, іноді з Ісусом на руках. Часто поруч зображена Богородиця або ангел, що уділяє йому Причастя.

Святий Станіслав Костка вважається патроном молоді, міністрантів (служителів вівтаря), студентів. А за часів Речі Посполитої він разом зі святим Рохом вважався покровителем і опікуном Львова. В 1658 році його зображення вмурували у нову вежу львівської Ратуші. Чимало уродженців Львова також носили ім’я Станіслав на честь патрона міста.

Зображення святого Станіслава Костки у Гарнізонному храмі у Львові. Фото з фейсбук-сторінки Підземелля Гарнізонного храму та spadshchyna.lviv.ua

А в єзуїтському костелі (тепер – Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла УГКЦ) святому Станіславові Костці був присвячений бічний вівтар у глибині правої нави. Вівтар вінчала ікона святого, яку єзуїти забрали зі собою, коли в 1946 році під тиском радянської окупації покидали Львів. Нині збереглися фігури святого Станіслава у святилищі та на фасаді Гарнізонного храму, а також його зображення на фресці «Облога турками Львова у 1672 р.» на склепінні храму. А ще львів’яни та гості міста можуть побачити святого на стіні відомої Чорної кам’яниці на площі Ринок (будинок №4).

Скульптура святого Станіслава Костки на Чорній кам’яниці львівської площі Ринок. Фото: uk.wikipedia.org, secretland.info, photo-lviv.in.ua

Підготувала Марія Цьомик

За матеріалами rkc.org.ua, jesuits.org.ua та Вікіпедії

Також читайте: Куточки неперервної молитви: історія бічних престолів Гарнізонного храму Петра і Павла

Блаженний Яків Стрепа: великий святий Львова, який досі надихає служити Богові

Церква Андрія: храм, який молиться разом з тобою

Повязані записи