Капелан Львівської обласної ради о. Андрій Корчагін* у своєму зверненні до депутатів пояснив, що таке «політичний гріх» та наголосив на відповідальності за пролиту кров українців тих, хто ослабляє державу. Засідання обласної ради відбулося 12 березня 2024 року.
Подаємо повний текст виступу священника, відеозапис якого розміщено у мережі “Фейсбук”:
Не раз чуємо від різних людей з цілого світу, що Україна – це бідна країна. Але виникає питання: чому в останні місяці війни, коли нам стало на фронті дуже і дуже важко, коли думають, що Україна впаде, то бачимо, що майже всі наші сусіди дуже ласі до українських земель? Майже всі сусіди готові роздерти Україну на клаптики і собі щось від неї трохи взяти. Україна — не бідна країна, Україна — розграбована країна. Країна, яка неймовірно багата, але яку постійно грабували і бажають надалі грабувати.
Журнал «Forbes» оцінює корисні копалини української землі на 14,8 трильйонів доларів. Хтось із дослідників писав, що всіх корисних копалин планети на території України є 5%. Україна є неймовірно багатою. І виникає питання: чому ми нині переживаємо з вами війну? Чому діти України гинуть? Чому кров невинних проливається на нашій землі? А тому, що за 32 роки незалежності Україна була слабкою державою, ослабленою зсередини. Виникає питання: а хто ж її ослабив? Ті, які її постійно грабували задля власного збагачення, це в першу чергу політики, чиновники і всі інші нечесні людини, які грабували її.
Про таких людей каже нам Господь, який подарував нам цю багату землю і подарував життя кожному і кожній з нас. Ісус каже:
«Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять. Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви?
Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають. За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх.
Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!» (Мт. 7, 13-23).
Кров невинно вбитих на війні, яка проливається щодня, є на тих, які ослабили Україну своїми вчинками як політики, як чиновники і всі інші люди, які є нечесні, які є корумповані, які чинять беззаконня. Кров невинно вбитих дітей, молоді і старших є на них, і за це треба буде здати звіт не лишень їм, але й дітям і внукам їхнім тут, на землі — у житті земному, і у вічності від Господа Бога прийде справедливість.
Ця неділя, яку ми з вами переживали позавчора, має свою назву — «Про Страшний суд». У ній Ісус говорить пророцтво про моє і ваше майбутнє, про майбутнє кожної людини, коли Він прийде вдруге на землю тріумфально, в повноті своєї слави і сили, і Божа справедливість буде торжествувати над кожною людиною. І кожен отримає згідно плодів його. І ті, які чинили беззаконня, підуть на вічну муку, а ті які чинили волю Отця Небесного — були чесні, справедливі, повні любові і милосердя, були відповідальні у своїх вчинках, ті отримають нагороду — життя вічне у Божому Небесному Царстві.
Дорогі мої, зараз багато з нас, які є тут присутні, є молодими, здоровими, успішними, сильними. Але ми всі є люди, які старіємо, хворіємо і вмираємо. І кожен стане перед Судом Божим. Всі гроші лишимо тут, діти будуть між собою за них гніватись потім роками за батьківські статки, не буде миру і порядку поміж ними. А нам прийдеться здати звіт і отримати від Господа нагороду.
Рівно через тиждень ми будемо вже в часі Великого посту. Це є час покаяння, переосмислення свого життя, навернення до Бога. Тому нехай кожен і кожна з нас як політик думає, чи часом мої вчинки, мої голосування не ослабили мою Україну? Чи часом цей політичний гріх не є на мені? Чи часом я не є тим, хто винен за невинно пролиту кров тих, які на війні гинуть чи втрачають свої кінцівки, або здоров’я?
Нехай кожен і кожна з нас зі сокрушеним серцем попросить у Бога пробачення, приступить до Тайни Покаяння – Сповіді. Якщо вважає себе християнином, нехай поправить своє життя – і Бог простить, Бог помилує, Бог благословить всі добрі починання і справи, бо нам треба закочувати рукави і робити свою Україну зсередини міцною, сильною державою. І тоді жоден сусід не буде мати думки зазіхати на сильного сусіда, бо дістане по зубах. Він нашої внутрішньої сили залежить наше з вами майбутнє.
Тому закликаю, щоби цей піст, в який входимо, кожен з нас один одного простили, перепросили Бога і один одного в мирі, злагоді, любові жили і будували свою Україну, щоби наші мрії про добру Україну були реалізовані, і щоб наші діти жили не за її межами, але жили тут — у своїй вільній, процвітаючій Україні.
*О. Андрій Корчагін також є капеланом Львівської військової обласної адміністрації та парохом парафії святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії УГКЦ у Львові.
Також читайте: О. Андрій Корчагін: «Мудра людина завжди інвестує у свою вічність»
О. Андрій Корчагін: «Моя функція — бути голосом сумління для тих людей, які очолюють Львівщину»
Єпископ Василь Боєчко: «Приготовся не до кар’єри, а до страждань»
Повязані записи
