о. Андрій Сіданич: «Богородиця показує, що святість – це шлях нашого життя у любові»

Сьогодні ми відзначаємо свято Успіння Пресвятої Богородиці. У час важких випробувань для нашого українського народу молімося до Богородиці за наших захисників, за перемогу. Нехай Вона покриє своїм омофором нашу Україну і захистить від усякого зла. Про постать Пресвятої Богородиці, як приклад доброго християнського святого життя, розповідає військовий капелан Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Андрій Сіданич:

«У сьогоднішній день припадає величне свято Успіння Пресвятої Богородиці. Дуже цікаво, що церковний рік розпочинається з одного із найбільших церковних свят – Різдва Пресвятої Богородиці, а завершується церковний рік святом Успіння Пресвятої Богородиці. Сьогодні ми читаємо євангельські слова: «Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили» (Лк.11,27). А Він озвався: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають» (Лк.11,28). Безумовно, що Пресвята Богородиця відіграє дуже велику роль для віруючих в Бога християн. Господь Бог каже про те, що хто слухає слово Боже і зберігає його, той є щасливий. І, власне, Богородиця прийняла це слово Боже. Вона відчула це покликання Боже і сказала Богу «так». У Різдві Вона залишилася Дівою і по смерті залишилася жива. За людською логікою це є незрозуміло, адже, як по смерті можна залишитися живим. Бо для нас смерть – це завершення життя. Але для Бога немає смерті, тому що Він переміг її. І, уснувши, Богородиця переходить у життя.

Діва Марія, як приклад доброго християнського святого життя, ніколи не відходила від Бога, не зважаючи навіть на переслідування. І у момент смерті Ісуса Марія залишається з учнями Христовими. І, як бачимо, що все Її життя супроводжується Божою присутністю. Вона стала фізичною Матір’ю Ісуса Христа, але апостол Павло каже: «Ваше тіло – храм Святого Духа» (1 Кор.6, 19). І Пресвята Богородиця постає гарним прикладом цього храму. Так, ми дбаємо про наше тіло, щоб гарно виглядати, але Вона по-особливому дбала про те, щоб Її Син був вповні у Її серці. І жодні випробування не відкинули від неї цю віру у щось більше, тобто у вічне. Кожен із нас так само має дбати про вічність. Кожен із нас має усвідомлювати те, що з Богом немає смерті. І дуже важливо, що Богородиця, як Мати Христа, водночас є Матір’ю кожного із нас. І після Свого Успіння Вона не один раз з’являється у різних чудотворних місцях Фатіми, Люрду, Зарваниці для того, щоб вчергове із Своїм Сином йти разом з нами. Тому молімося до Пресвятої Богородиці. Будьмо святими. Не біймося бути святими. Адже Богородиця показує, що святість – це не лишень щось там у небі, але це шлях нашого життя у любові. Пам’ятайте про те, що Вона завжди є поруч з нами. Нехай Пресвята Богородиця завжди опікується усіма нами, нашою родиною Гарнізонного храму, нашою Україною, нашими захисниками».

Підготувала Юліана Лавриш