У чому унікальність та світове значення Острозької Біблії та її перекладу українською? Чому Патріарх Йосиф (Сліпий) доручив о. Рафаїлові Турконяку перекласти Святе Письмо зі старослов’янської мови? Як сталось, що росіяни читають український канон Святого Письма? І чому Острозька Біблія та її переклад українською є науковим, точним та потрібним?
Про це все та інше ми поговорили з автором кількох перекладів Біблії українською мовою, лауреатом Шевченківської премії отцем-доктором архимандритом Рафаїлом Турконяком.
Андрій Толстой: Отче Рафаїле, з якою метою Патріарх Йосиф (Сліпий) попросив Вас у 1975 році взятися за переклад Святого Письма із церковнослов’янської мови?
Отець-доктор Рафаїл Турконяк: До того часу були переклади Огієнка, Хоменка і Куліша, але всі вони — з єврейської мови (йдеться про Старий Завіт, ред.). І жоден з них не мав повного слов’янського канону, тому в нашій Церкві бракувало книг для [богослужбових] відправ.
До Патріарха Йосифа зверталися з цією потребою єпископи, особливо Ізидор Борецький з Торонто. Вони просили, щоб хтось переклав Святе Письмо зі старослов’янської мови. Тоді Блаженніший звернувся до мене, і спочатку я відмовлявся, бо займався літургікою, але остаточно він прийшов до того, що я то зроблю. І тоді він дав мені завдання, написавши його у формі листа, і я зачав працювати над тим.
Для чого Патріарху Йосифу був потрібен цей переклад?
Для практичного використання на богослужіннях. Коли читали паремії, то брали уривки Святого Письма будь-звідки.
Ви закінчили переклад Острозької Біблії українською мовою у 2006 році. Чому на це пішло майже 30 років?
Відразу постало питання: а з чого перекладати? Спочатку я взяв «єлизаветівський» текст Нового Завіту, і переклав до 13 глави Євангелія від Луки (Єлизаветинська Біблія — назва перекладу Біблії церковнослов’янською мовою, виданого у 1751 році за часів правління російської цариці Єлизавети Петрівни, ред.). А пізніше задумався: чому я маю вживати «єлизаветівський» текст, як у нас є острозький? В Оксфорді я знайшов Острозьку Біблію, зробив мікрофільм і зачав над ним працювати.
Але при тому я подумав, що треба порівнювати його з грецьким текстом Септуагінти (Острозьку Біблію перекладали з грецького тексту Старого Завіту — Септуагінти, ред.) Однак тоді ще не було наукових критичних видань [біблійних текстів] Ґетінґена, існував лише Ральфс, який був побудований тільки на підставі трьох кодексів: Ватиканського, Александрійського і Синайського. (Нам підходили лише тексти Александрійського походження, бо Ватиканський почав вживатися лише після 1690-их років, а Синайський — після 1876 року, коли його знайшов Тішендорф. Нагадаю, що Острозька Біблія була вперше опублікована в 1581 році).
Як я почав порівнювати тексти з Ральфса із Острозькою Біблією, то взявся за голову — нічого не відповідає. Так ніби зовсім інакший текст. Я махнув рукою і подумав, що за це навіть не варто братися. Але тоді вирішив спробувати перекласти Новий Завіт. Бо критичне видання Нового Завіту Нестле-Аланда зі всіма виносками вже існувало. Отже, я почав працювати над Новим Завітом Острозької Біблії: робив порівняння з грецьким текстом і познаходив усі грецькі тексти, які вживали перекладачі Острозької Біблії. І я переконався, що їхній — переклад це не вигадка.
Існувала підозра, що перекладачі Острозької Біблії додали щось від себе, а не з грецьких рукописів?
Такий сумнів природно міг виникнути. Але коли я зачав працювати з Новим Завітом і порівнювати, то познаходив всі ті варіанти грецькою.
Отже, ще задовго до вчених-бібліографів Нестле та Аланда (кін. XIX-поч. XX ст.), українці в Острозі (XVI ст.) опрацювали та узгодили грецькі тексти Нового Завіту?
Так. І тоді я сказав собі: проблема не в Острозькому, а в тому, що я не маю грецьких текстів Старого Завіту, з яких вони перекладали. І тоді почався пошук за тими текстами. Але їх не можна було знайти, просто прийшовши до бібліотеки.
Тоді я завершив переклад Нового Завіту, вже маючи розуміння, що Старий Завіт перекладали ті самі люди, а, отже, мусять бути і тексти, з яких вони це робили.
Як я вже казав, на той час по Старому Завіту існувало тільки критичне видання Ральфса. Але кодекси, які він опрацював, були мені не на користь. Тому лише коли в 1990-их роках почали виходити Ґетінґенські критичні видання, я знайшов там тексти, з яких було перекладено Старий Завіт Острозької Біблії. У його виданні [грецький] текст йшов згори, а під ним давалися варіанти із різних рукописів. Тоді, фактично з 1994 року, я зачав працювати над Старим Завітом.
Отже, перекладаючи Острозьку Біблію зі слов’янської на українську, Ви водночас використовували грецькі тексти Старого і Нового Завітів?
Так, і це дуже спростило мені роботу. Бо коли ви візьмете початковий текст Острозької Біблії старослов’янською, то побачите, що там нема звичних для нас поділів слів та речень — вони ділили їх, як вважали за потрібне. І коли я за тим поділом пішов, то вичитав таке, що говорив сам собі: Господь Бог не міг такого сказати (сміється). І тому я мусив шукати як те чи інше місце зі Святого Письма сказано в грецькому тексті.
Чи багато було розбіжностей із грецьким текстом?
Розбіжностей було дуже мало, йшлося радше про те, як правильно зрозуміти слова перекладача Острозької Біблії. І це мені вдалося, бо я знайшов всі відповідники в грецькому тексті, посилання на які давало Ґетінґенське критичне видання. Більше цього, в Ґетінґенському виданні деякі додатки [грецьких текстів] були відсутні, а Острозька Біблія їх використала, бо вони існували.
Що таке додатки?
Йдеться про різні варіанти грецького тексту — різночитання. Коли я читав вступ до Острозької Біблії, то мало в то вірив, але потім я знайшов підтвердження, що справді посланці князя Костянтина Острозького їздили всюди по Європі і скуповували книги. Вони навіть в Царгороді знайшли Новий Завіт, який був, як наш слов’янський. Лише подумайте, йдеться про 1580-ті роки: щоб їм їхати по Європі, треба було мати зі собою якесь військо, бо вони везли золото, за яке купували рукописи та книги. І які колосальні кошти та скільки часу на те все пішло! І все це організував та профінансував князь Костянтин-Василь Острозький.
Він любив Україну не тільки словами, але й гаманцем.
Ще перед тим він шукав слов’янську Біблію в Московії. Бо тоді існувала ідея фікс, що там зберігається текст Біблії часів Володимира Великого. А виявилося, що це зовсім не так. У них була збиранина (між іншим, їх є п’ять копій, які були зроблені в Новгороді, і по сьогодні вони є тільки в Росії та ніколи не були надруковані).
Як вони з’явились?
У них виникла проблема з протестантами, тому їм вкрай було потрібне повне Святе Письмо слов’янською, якого тоді ще не існувало. Тому вони позбирали, що могли, а тоді запросили монаха-домініканця, хорвата за національністю, щоб той не лише впорядкував зібрані ними тексти, а ще й доповнив те, чого їм бракує. А той доповнив все з Вульгати, бо він, зрештою, і не знав греки (сміється).
Отже, в московських текстах зі Святим Письмом Володимира Великого було мало спільного?
Взагалі нічого спільного. Через це Острозький був настільки розчарований, що думав взагалі закинути свій проєкт. Але він таки його зробив, і не церковнослов’янською, а старослов’янською мовою.
Чим відрізняються ці мови?
Старослов’янська вживалася як книжна мова аж до XVI ст., і в Московії включно. Пізніше цар Петро І запровадив дві азбуки: так звану «гражданку» — для документів, і церковну. При цьому він змінив старослов’янську на староросійську мову. І вже в 1750-х роках, в часи правління цариці Єлизавети, вони почали переробляти всі книги, перше всього — Святе Письмо. В результаті з’явилася так звана «Єлизаветівська Біблія», її за чотири роки зробили три професори Києво-Могилянської академії, яких загнали для цього до Москви. В процесі цього «редагування» багато слів було замінено на російські. Наприклад, слово «істиса» вони переклали як «почкі». І є ціла купа таких слів.
А в Острозькій як це слово перекладено?
Істиса. Мова Острозької Біблії — старослов’янська, і вона така добра, що Міклошич, який створив старослов’янсько-грецько-латинський словник, що був виданий в університеті у Відні у 1860 році, вжив як одне із джерел Острозьку Біблію.
Отже, за основу канонічного церковнослов’янського тексту Біблії, яким сьогодні користується Російська православна церква, в тому числі і в Україні, була взята Острозька Біблія.
Так, вони її дещо перемінили, адаптували до своєї мови та поправили певні речі на підставі Комплютенсіс* (Комплютенської Полігльотти, ред.), який був зроблений і виданий між 1514 і 1524 роками в Іспанії. Полігльот — означає багатомовний, до цього видання увійшла латинська Вульгата, а також латинський текст перекладу Септуагінти, єврейські та арамейські тексти.
Також читайте: Архимандрит Рафаїл Турконяк: «Війна ніколи не є біблійна»
А з яких текстів перекладали Острозьку Біблію?
Острозька Біблія була зроблена на підставі багатьох текстів, і вона є така добра, що ми маємо перед собою фактично науковий критичний текст Святого Письма. Я подивляю їх. Коли я закінчив працю над нею, то з подивом побачив, що вони тоді потрафили таке зробити. Католицька Церква зробила щось подібне після Острозької Біблії — у 1592-94-х роках. Але це було зроблено на рівні Папства. Вони так само, як наші, критично опрацювали тексти Вульгати, і з’явився офіційний переклад Сиксто-Клементіна.
Чи були ще інші причини, чому поміж слов’янських Біблій Ви обрали саме Острозьку, щоб виконати доручення патріарха Йосифа та перекласти її українською?
До якої біди ми маємо мати російську, якщо в нас є своя — українська? На початках я ще й не знав, що навіть російські є похідними від Острозької.
Який основний принцип для перекладу Ви обрали: смисловий, дослівний чи змішаний?
Я би сказав — змішаний. Але оскільки я його друкував паралельно зі старослов’янським, то не хотів дуже відходити від дослівного в смисловий переклад, щоб ті, які захочуть знайти відповідне місце в оригіналі, могли це легко зробити. До того ж в оригіналі Острозької Біблії немає поділу на стихи (коли я його опрацьовував, то поставив нумерацію стихів тільки в українському перекладі).
Отже, Ви не тільки переклали, але й опрацювали старослов’янський текст? Що саме Ви зробили?
Я розділив слова та речення слов’янського тексту в належному порядку. Також я перевірив кожне слово Острозької Біблії за допомогою наукових видань. Я познаходив, які саме грецькі тексти використовували перекладачі. І все це я зафіксував у примітках, посилання на які позначив відповідними цифрами у слов’янському тексті. Самі примітки, оскільки їх дуже багато (500 сторінок), вийшли окремим виданням.
Чи можна вважати ці виноски науковим обґрунтуванням достовірності перекладу Острозької Біблії старослов’янською мовою?
Острозька Біблія є науковим виданням, яке було зроблено в 1581 році, тільки тоді без виносок.
А Ви, звіривши кожне слово з грецькими текстами, ці виноски зробили?
Я не тільки зробив виноски, але й дав чіткий перелік джерел, кодексів, звідки саме були взяті грецькі тексти, з яких перекладали Острозьку Біблію, і на які ці виноски вказують.
Ви згадували, що Острозька Біблія — це канон слов’янського Святого Писання. Чому ми можемо про це стверджувати?
Бо до того часу не було канону, тому що не було повного Святого Письма у слов’янському світі, був тільки Новий Завіт. Через це, коли Костянтин Острозький створив Біблію, то разом з тим утворився слов’янський канон. Тому ми є суперканонічні. Більше того, той канон, який усталив Острозький, залишився в Єлизаветівській Біблії — вони не відважилися його змінити і зберігають по нинішній день. Так що росіяни тримаються українського канону Святого Письма.
Також читайте: Про Пекло, Рай, душу і Чистилище: дискусія з отцем-доктором Рафаїлом Турконяком
А чому Ваш переклад старослов’янського тексту Біблії українською так і не став богослужбовим?
Бо зробити цей переклад було бажанням патріарха Йосифа, а вирішує Синод. Я теж приготовив й інші богослужбові переклади. Також на підставі цього тексту приготовив Псалтир. Але я не можу приказати Церкві вживати його.
Наскільки текст Острозької Біблії близький до грецького оригіналу?
Він дуже близький, дуже дослівний. Тоді був такий підхід до перекладу Святого Письма: слово в слово. Якраз тому без грецького тексту дуже важко поділити старослов’янський текст, бо інакше треба здогадуватись.
Поясніть, будь ласка, навіщо перекладати українською Острозьку Біблію, яка сама є перекладом із Септуагінти? Чому не задовольнятися прямим перекладом із грецького Старого Завіту? До речі, такий переклад Ви також зробили.
Бо мені поставили таке завдання: зробити з церковнослов’янського.
А чи є тоді різниця між перекладом українською з Острозької Біблії, яка зроблена із Септуагінти, і прямим перекладом українською з тієї ж Септуагінти?
Перекладаючи напряму з грецького тексту, ми не були прив’язані до старослов’янського тексту. Тому мовно ми могли зробити переклад більш гнучким до сучасного сприйняття української мови. З Острозькою ми близько слідували за перекладом старослов’янською.
Справді, коли читаєш переклад українською Острозької Біблії, деякі місця важко зрозуміти через манеру висловлювання. Відчуваєш, що старозавітні пророки зверталися до людей не поетичною мовою Кобзаря.
А хто каже, що то не була «мова Кобзаря» для них? Пророк звертався до них єврейською мовою, яка має зовсім інший спосіб висловлювання, ніж українська. А перекладали їх слова дослівно, бо такою була традиція від початку. І тому нерідко тією дослівністю текст був забитий — переставав бути зрозумілий.
Ви зараз говорите про який переклад?
Будь-який.
Але Острозьку Біблію українською Ви перекладали теж близько до тексту.
Я перекладав дослівно, але я також попересував слова, щоб було зрозуміліше. Я дотримувався принципу, щоб слова, які є в стиху, не виходили за його межі.
Чому потрібно читати переклад Острозької Біблії українською?
Як хтось хоче читати Біблію в оригіналі, я не заперечую, але це буде непросто. Чому робляться нові переклади? Міжнародне Біблійне Товариство, центр якого розташований у Лондоні, вважає, що кожні 15-16 років треба робити новий переклад, тому що мова постійно змінюється. Англійська має понад 100 перекладів Біблії: беріть, який вам підходить. Але є одна проблема, і то з кожним перекладом, і з моїм включно: вони віддзеркалюють розуміння перекладачем Святого Письма, його рівень знання мов і текстів. Тому я завжди кажу: навчіться греки, навчіться єврейської, навчіться латини, і читайте Біблію в оригіналі, бо ніякий переклад ніколи оригінал не заступить.
Але у випадку перекладу Острозької Біблії українською ми маємо спільний плід зусиль — Ваших і тих перекладачів, які жили майже п’ять століть тому.
Український переклад Острозької Біблії є фактично перекладом з грецького тексту, який міститься в Острозькій Біблії.
Чи існують доступні за ціною видання Острозької Біблії українською?
Я знаю лише про те, що ми видали тисячу примірників, де є і старослов’янський, і український тексти, близько п’яти тисяч лише з українським текстом, і кілька сотень примірників наукового видання з примітками.
Це дуже мало.
Я це все видавав за власні кошти.
Важко повірити, що така праця проігнорована. Чи потрібен цей переклад для широкого кола читача?
Люди купують. Перш за все, це є наш традиційний переклад.
Князь Костянтин Острозький був православним, професор о. Рафаїл Турконяк — греко-католик. Яку конфесійну приналежність має ваш переклад українською Острозької Біблії?
Він є безконфесійний. Святе Письмо не має конфесії. Я ніколи не допускав впливу на переклад будь-яких конфесійних інтерпретацій.
Також читайте: Про «інших богів», Ім’я Бога та поклоніння іконам: дискусія з отцем-доктором Рафаїлом Турконяком
Але нещодавно було публічно оголошено, що розпочнеться праця саме над греко-католицьким перекладом Святого Письма. Отже, конфесійний переклад все ж таки може існувати.
Конфесійний переклад може існувати, коли в тексті ставлять виноски з коментарями, які відповідають доктрині певної конфесії. А може бути й таке, що сам переклад є тенденційним, бо в нього запихають певні теологічні речі.
Я того не допускав у будь-яких моїх перекладах. Одна річ, яку я завжди боронив: переклад має відповідати оригіналу, а не конфесії. Тому мої тексти вживають люди різних конфесій. І ніхто не ображений.
Проблема також із перекладом імен. Бачите, у нашій традиції біблійні імена — всі з грецького відповідника. А в багатьох виданнях, зокрема і Біблійного товариства, вжили переклад біблійних імен перекладених з єврейського, як ми бачимо це в Огієнка. Тому проблема з перекладом біблійних імен завжди буде.
Чи вважаєте Ви переклад Острозької Біблії українською своїм magnum opus?
Так, без сумніву. Я зробив і доказав, що йдеться про наукове видання, яке було надруковане в 1581 році, подібного до якого на той час на світі ще не було, навіть в Римо-католицькій церкві. Лише 10 років після нас вони видрукували Вульгату Сиксто-Клементіну, яка була на такому ж рівні, що й Острозька Біблія.
Тим більше дивно, що це видання малодоступне та малознане, бо йдеться не лише про якісний переклад зі Святого Письма, але й про доручення Патріарха Йосифа, а також про працю світового рівня, яка була відзначена державною Шевченківською премією.
То є вже питання більш фінансове.
Можливо після нашого інтерв’ю ставлення до цієї праці дещо зміниться. Бо, знову ж таки, йдеться не про марґінальний переклад, коли хтось взяв церковнослов’янський текст, словник, і переклав, як зумів, українською, так би мовити, на коліні.
Йдеться про текст, який став міродайним для всіх слов’ян. Бо, як я вже казав, Єлизаветівський текст, який ліг в основу всіх богослужбових книг — це підчищений Острозький. У нашому виданні я розробив на комп’ютері старослов’янський шрифт Острозької Біблії, черенки букв, які виготовили острозькі друкарі, заставки, великі букви і кінцівки. Того всього не було, це я зробив самостійно вручну. Тому видання Острозької Біблії та її перекладу 2006 року — це фундаментальна праця, яка поєднує в собі не лише унікальну наукову роботу, але й творчу і духовну працю зі збереження культурного спадку, якого не має жоден інший народ у світі.
Дякую, отче-докторе, за Вашу подвижницьку працю й цікаву та змістовну розмову.
Спілкувався та фото: Андрій Толстой
Також читайте: Чи «вся влада від Бога»? Дискусія з отцем-доктором Рафаїлом Турконяком
Ієрм. Рафаїл Турконяк: «Я одинокий священник, свячений двома ісповідниками віри» (відео)
У Львові православні семінаристи зустрілися з отцем-доктором Рафаїлом Турконяком
Повязані записи
