Мандрівка Великим постом триває. Сьогодні вас запрошуємо долучитися до духовних розважань отця Ігоря Демківа, сотрудника храму св.. Ольги та Єлизавети Львівської Архиєпархії УГКЦ:
«Коли ми чуємо про те, що Ісус Христос ходив не тільки юдейськими околицями, але чутка про Нього поширювалася далеко за Юдеєю, — приходила до Нього велика кількість людей для того, щоб оздоровитися, і це відбувалося на різних рівнях. Через чудеса оздоровлення Господь зцілював не тільки тіло, але й людські душі словом Любові, підтримки, голосячи добру новину, даючи людям дороговказ здобувати Царство Небесне. Коли ми в часі Великого посту беремо до рук Слово Боже, то оздоровлюємо свої душі, бо там знаходимо підтримку в наших непростих життєвих ситуаціях: оздоровляємось духом, отримуємо надію, усвідомлюємо, що Господь не залишить нас навіть тоді, коли від нас відвертаються близькі чи друзі. Господь залишається при нас, і наша вірність Йому теж є надзвичайно важливою.
Сьогодні не будьмо пасивними, але берімо Слово Боже, оздоровлюймося Ним. Своїм словом стараймося не ранити одні одних, навпаки, даваймо надію, підтримку для іншої особи і розуміння того, що вона не сама у цих життєвих труднощах і випробуваннях. Адже ми молимось разом, радіємо і співстраждаємо із своїми близькими, друзями і знайомими, і, пам’ятаємо про них не тільки тоді, коли нам щось потрібно, а тому, що любимо. Так, не багато нам часами потрібно, щоб не зламатися під тягарем недуги, якихось випробувань, втрати праці чи інших особистісних або сімейних катаклізмів.
Якщо ми є твердими у вірі і стараємося любити Господа усім серцем своїм, усією душею, і ближнього свого, як самого себе, то ми також будемо працювати над тим, щоб бути поміркованими. Поміркованість є надзвичайно важливою, зокрема не тільки в їжі, але й в критиці, поміркованість в тому, як ми донедавна спілкувались у сім’ї чи подружжі, із своїми друзями, де було часом багато емоцій, образливих слів. Коли ми станемо більш поміркованими, то це буде прекрасне вкраплення в нашому пості.
Нехай Господь дасть нам можливість дивитися глибше, аналізувати своє життя, щоб ми не спровадили наш піст до невеличких відречень в їжі, незначних вчинків. Ми повинні впорядковувати ці процеси, які будують між нами занадтовисокі стіни, які не дозволяють дивитися в очі одне одному через гнів та образу. Нехай Господь нам в цьому допоможе».
Повязані записи
