Сьогодні так важко зупинитися для того, щоб насолодитися кожною миттю свого життя. Чи вміємо ми цінувати свій час? Адже, у щоденних перипетіях ми не задумуємося над тим, що нас оточує. Чи памятаємо ми про Бога, про Його любов до нас? Саме на ці теми розмірковує у своєму дописі священик ПЦУ отець Олексій Філюк:
“Дивлячись на наше життя, ми, люди, постійно кудись поспішаємо та біжимо. Ми не вміємо насолоджуватися життям, яке нам дарував Господь. Ми постійно знаходимося в гонитві за чимось, або кимось, постійно чекаємо чогось нового, що відрізняється від того, що є у нас сьогодні.
І ось тут виникає питання: а коли ми будемо радіти сьогоднішнім днем? Адже те, що тут і зараз, у наших руках, це і є щастям, бо ж час так швидко зникає. Час летить, час пролітає, вислизає від нас, ми постійно живемо в іншому часі – між минулим і майбутнім, і не помічаємо сьогодення. Зараз годинник показує нам 14 годину, але ми живемо не цією годиною, а завтрашніми справами або післязавтрашніми планами, думаємо про те, що станеться через місяць або рік, якими ми будемо в майбутньому, і що матимемо! Постійне очікування чогось і роздуми про це частково робить нас нещасливими, ми втрачаємо здатність радіти тут і зараз, тому нам потрібно змінювати свої думки на основі Божого Слова, які в подальшому змінять і наше з вами життя на краще, любити Бога і ближнього, молитися і радіти кожному дню та дрібничці. Пийте чай з улюбленої чашки, смакуйте морозиво, годуйте пташок, посміхайтеся перехожим, говоріть своїм половинкам, що кохаєте один одного. Більше подорожуйте, насолоджуйтесь кожним прожитим моментом та колекціонуйте спогади, адже вони не закінчуються та не мають терміну дії. Бог вам в поміч!”
Джерело: Фейсбук-сторінка о. Олексія Філюка