Зараз ми перебуваємо у часі Різдвяного посту. Головне завдання посту – спонукати людину до покаяння, творити справи милосердя. Час посту – це, насамперед, час очищення душі. Для того, щоб провести цей час з користю, маємо щоденно працювати на собою, маємо визнавати свої гріхи і щиро каятися. Час посту – це унікальна можливість очистити своє серце, наповнити його любов’ю до Бога, до ближнього. Нехай Вифлеємська зоря засяє у кожному домі, нехай вона стане для нас дороговказом нашого спасіння і приведе до Бога. Про суть і ціль Різдвяного посту розповідає адміністратор парафії Святого Духа Львівської Архиєпархії УГКЦ, капелан Львівської міської ради отець Павло Дроздяк:
«Зараз ми перебуваємо в особливому часі. Але варто не забути основну суть і ціль цього часу. А куди ж ми йдемо? До чого ми рухаємося? Що хочемо осягнути? І без сумніву, розпочинаючи цей час, ми йдемо, щоби пережити Богоявлення Господнє. Чому пережити Богоявлення Господнє? Богоявлення ми переживаємо, власне, у Різдві. Таким чином ми можемо бачити Христа. І що веде нас до цієї зустрічі? Звісно, Вифлеємська зоря – це така наша християнська зірочка. Вона говорить про те, що скоро зупиниться над тим місцем, де є дуже особливий заклад, де є дуже особливий господар, де є чудесний шеф, який готовий приготувати, справді, страву життя. Адже ми розуміємо, що, мандруючи до Різдва, ми йдемо до Вифлеєму, а Вифлеєм у перекладі означає «Дім Хліба». Адже Христос, Який є тим правдивим Хлібом, народжується у Вифлеємі, щоб ми стали причасниками трапези життя. І до цього нас веде ця єдина зірочка.
Що важливо не забути у цьому часі Різдвяного посту? Одним із важливих моментів у цьому часі для нас має бути перетворення всього того, що є щоденним у нашому житті на справжнє чудо, на справжній шедевр. Чи це не є завданням нашого Різдвяного посту? Ми розуміємо, що щодня йдемо однією і тією самою рутиною, щодня ми переглядаємо ті чи інші новини, щодня ми переживаємо все те, що нас так вибиває з колії і дратує. І коли ми зустрічаємося у наших сім’ях, у наших родинах, то розуміємо, що, справді, маємо перетворити зустріч на свято. Ми маємо стати святом одне для одного. Ти, чоловіче, можеш стати святом для своєї дружини, можеш стати святом для своїх дітей. Ти, дружино, справді, можеш приготувати своє помешкання до дуже особливої зустрічі. Ми починаємо розуміти, як скучили один за одним. Вимушена ізоляція, карантини і пандемія, яка з кожним днем все більші і більше торкається кожної сім’ї, яка не дає нам спокійно жити, події, які відбуваються на кордоні, призводять до того, що ми хочемо трішечки цього часу, де можемо побути в мирі. Тому так важливо правильно подати цей мир, правильно подати цей свій смачний час.
Подивімося одні на одних, подивімося на тих людей, які є поруч нас, подивімося на тих людей, з якими щодня працюємо на роботі, подивімося на тих людей, з якими щодня чекаємо на маршрутку, подивімося на тих людей, які разом з нами мешкають у нашому селі чи місті. Так важливо у часі Різдвяного посту помітити тих людей, які сьогодні потребують. І те, чим ми можемо почастувати тих, які є поруч, – це час, бо його нам завжди бракує. Час дуже є необхідним для того, щоб посмакувати цією зустріччю один з одним. У період Різдвяного посту ми маємо увібрати у себе все добре, з чим ми зможемо поділитися у часі Різдва з нашими ближніми, з тими, які поруч нас. Тому так важливо себе наповнити Богом. Коли ми себе наповняємо Богом, – це для нас, християн, є найкращий спосіб передати іншим ці найкращі, вишукані відчуття миру і спокою. Тоді інші люди, наші ближні, зможуть відчути в нас витончені особливі нотки. Важливо також розуміти те, що найкращим місцем, де ми можемо почастуватись чимось особливим, – це храм Божий. У храмі Божому ми маємо можливість, приступивши до Сповіді, стати причасниками найдивовижнішої страви життя, яка є у світі, – це Тіла і Крові Христових».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
За матеріалами програми «Ресторація життя» для Львівського радіо
Повязані записи
