В очікуванні празника Богоявлення запрошуємо вас разом з капеланом Львівської міської ради – о. Павлом Дроздяком переосмислити дар віри. А також задуматись над тим, яким є Бог і яке місце він займає у нашому житті сьогодні тут і тепер.
Віра – це є відповідь людини Богові. Кожне наше життя – це є дорога нашої віри і життя на життя не схоже. Обставини на обставини несхожі. Ми не можемо себе порівнювати між собою, тому що моє життя – це дорога моєї віри. Дорога, на якій я маю побачити цього Бога, який об’являється мені. Бога, який відкривається мені. Бога, який відкривається в мені через великі моменти радості. Бог, який відкривається в мені у великих болях і труднощах мого життя. Моя віра – це правдива відповідь Богові. Моя віра, яку я маю у своєму житті, коли йду вперед і не боюся. Не боюся робити жодного кроку, тому що я знаю, що зі мною є Господь. Віра, яка дає мені можливість чинити діла милі і приємні, угодні Богові. Завдяки цій вірі я справді відчуваю Бога, який є присутній у моєму житті і я його бачу. Завдання празника Рождества, який ми з Вами переживаємо – це побачити Бога. Побачити, що Бог є поруч. Бога, який не є далеко. Бог, який не є неосяжним, недослідимим, але Бог, який є тут і тепер, є поруч з тобою. Він допомагає Тобі пройти дорогу Твого життя. Який допомагає Тобі утвердитись у моментах, коли віра Твоя хитається. Бог, який справді є присутній поруч з Тобою і дає Тобі абсолютно все. Тому, користаючись цією великою і благословенною нагодою, переживаючи празник Різдва Христового і вже зовсім скоро будемо переживати Богоявлення і одкровення Його на Йордані, поставмо сьогодні собі питання, а ким є для мене мій Бог? Чи я бачу Бога, який поруч мене? Чи відчуваю Його? Чи я живу ним? Бог живе нами, Бог живе кожним з нас. Бог живе нами, бо тішиться, коли ми звертаємося до нього в, будь-яких, потребах нашого життя. Бог тішиться, тому що Він є Отець, люблячий милосердний. Який закликає нас до того, щоб ми виправляли своє життя, як ми чуємо у сьогоднішньому Євангелії. Бог, який гостро і категорично говорить про спокуси і пристрасті, які іноді можуть нас відвернути від його милосердного і люблячого обличчя. Господь говорить про дуже гостре і серйозне змінення нашого способу життя. Коли око спокушає – вирви, коли рука спокушає – відітни. Так само і з ногою. Без сумніву це для нас апелювання і зведення до Тайни Покаяння. В Тайні Покаяння, в якій я жаліючи за свої гріхи і роблячи постанову поправитись, я насправді змінюю своє життя, коли остаточно кажу гріхові – “ні”, в Богові і Його святій волі – “так”!
Записала Христина Кутнів
Повязані записи
