У сучасному світі дедалі більше цінуються матеріальні достатки. Навіть успіх людини визначається рівнем її статків, рівнем комфортності життя. Дуже часто людина забуває допомогти своєму ближньому, подякувати Богу за те, що має. Про те, як використовувати власні блага для служіння ближнім, та про дар милосердя розмірковує військовий капелан Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Роман Ментух:
«У сьогоднішньому Євангелії від Марка ми читаємо дивовижні слова, які передають досвід апостолів, які починають свою дорогу до Єрусалиму, саме туди, де має відбутися спасіння людського роду. У євангельському уривку читаємо: «Вони дивувалися, ідучи за ним, боялися». Дивовижний трепет і страх огорнув учнів. Вони не могли зрозуміти того, що відбувається, але відчували, що зараз відбудеться щось неймовірне. Будучи в присутності Ісуса Христа, вони відчували повноту його Божества. В юдейській культурі були дуже дивні слова, якими Христос промовляє до них: «Так тяжко багатому ввійти в Царство Боже». В людському розумінні саме Господь є дателем усіх дарів, саме Господь примножує людські багатства. В розумінні юдейської культури, якщо людина є багатою, заможною, то, очевидно, що саме Господь благословляє її на ці багатства. Саме так воно є насправді. Але Господь для кожної людини знає таку міру багатства, яка допоможе їй спастися. Так важко, коли тебе оточують матеріальні блага. Так важко за цими матеріальними благами почати бачити людину.
Досвід народу показує, що за дві тисячі років нічого не змінилося, проте, раз по раз, ми бачимо цих правдивих постатей духу, які показують, що усі земні багатства – це лишень засіб для спасіння. В неймовірно складні часи для нашого українського народу праведний митрополит Андрей усе те багатство, яке Господь йому подарував, повсякчасно віддавав потребуючим. Ці багатства, які Господь йому дав, стали для нього засобом для того, щоб послужити людині. Коли Господь дає нам час, дає нам здоров’я, дає нам матеріальні блага, тоді важливо, щоб всі ці блага стали для нас не засобом покращення нашого життєвого рівня, а можливістю покращити життєвий рівень потребуючої людини, яка повсякчас знаходиться поруч з нами. Це можуть бути люди, з якими ми працюємо, це можуть бути наші сусіди, це можуть бути люди, яких ми вперше зустріли. Поможи нам, милосердний Боже, прямуючи разом з Тобою до Єрусалиму, відчуваючи цей трепет і Твою любов, повсякчасно використовувати Твої блага, які Ти нам посилаєш, для служіння нашим ближнім».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
