Про основний зміст Різдва, найважливіші духовні завдавння кожного християнина в цей святковий період, про екуменічний діалог та життя вірменської спільноти у Львові – поспілкувались із отцем Тадеосом Геворгяном, настоятелем Вірменського кафедрального собору у нашому місті.
Нагадуємо, вірменська спільнота Львова святкує Різдво 6 січня. Розклад святкових Богослужінь ТУТ.
– Отче Тадеосе, розкажіть, будь ласка, як відбувається комунікація та співпраця Вірменської Церкви у Львові із представниками інших конфесій?
– Із усіма християнськими конфесіями у нас добрі стосунки. Щодо співпраці, я можу наголосити про спільні загальноміські молитви, у яких беремо участь. Коли запрошують на свято у місті, завжди раді долучитись до події. Нещодавно скаути принесли нам Вифлеємський вогонь – не знаю, чи це можна назвати співпрацею, радше проявом поваги.
У кожної конфесії є свої завдання, зокрема й у нас. У мене на столі багато різних документів, листів. Також Верховний Патріарх і Католикос усіх вірмен Святіший Гарегін ІІ дає свої завдання, які ми маємо виконувати всередині нашої громади – так ми і працюємо.
Що стосується стосунків між Церквами, у нас добрі стосунки, але спільні справи – це заголосно сказано. Час від часу у нас є зустрічі. Це досить добре, що відбувається такий діалог, що християнські Церкви мають добрі стосунки і разом творять молитву. У цьом велика заслуга нашого мера.
Наприклад, у минулому році наш Єпископ Маркос Оґанесян приїхав до Львова, щоб взяти участь у загальноміському Водохрещі, і це дуже важливо, що ми разом з іншими Церквами читали молитву. Зокрема була наша черга освячувати воду.
Знаєте, часом боляче дивитись на людей, які не розуміють єдності молитви християн різних конфесій. Ісус Христос заснував не Вірменську, Римську, Українську чи Московську, а Єдину Церкву для порятунок всіх людей.
Є такі Церкви, які дуже хочуть бути першими і керувати всім, але хто хоче бути першим – буде останнім. Тому наголошую, що краще єднання – це духовне єднання, а не адміністративне. В цьому сенсі ми єднаємось із іншими конфесіями. Але ми не можемо поділяти погляди Церков, які надають одностатевим шлюбам тощо. Це не європейська толерантність, а вчинок проти людської природи, а отже й проти Бога. Природа створена Господом, і ми повинні враховувати закони та сутність людини.
– Наскільки комфортно вірменська спільнота відчуває себе у Львові? Які духовні цілі ставите перед собою у новому 2018-му році?
– Живучи у Львові, я ніколи не відчував дискримінації! Якщо влада демократична – це означає, що все буде добре. Вірменський народ – діаспорний народ. Вірменська земля та народ, які зараз на території Туреччини, зазнали Геноциду. Звичайно, цей народ став діаспорним, багато вірменів з початку 19-го століття поселились у різних країнах. Так як й українці – наші долі схожі. Історично так склалось! Нас переслідували за те, що ми маємо свою віру, переконання тощо. Багато народів постраждали за часів Сталіна. Через те, що ми знаходимось у діаспорі, виникає питання проблем асиміляції. Наша нація старовинна, і не можна допустити, щоб люди забували свою мову, традиції та віру.
Що стосується нового року… Життя продовжується, але до духовного життя і Церкви святкування Нового року має мале відношення. Зовсім інша справа – Різдво Христове. Це свято, але не застілля! Яка його основана мета? Це згадування події народження Христа, її важливості для людства – це не тільки християнське, але й загальнолюдське питання!
Ісус Христос вчить нас покаяння, для того нам і дано життя, щоб ми мінялись у Христі. Наше земне життя як проживання в готелі: в будь-який момент можуть попросити покинути кімнату. Не чіпляйтеся за тимчасові речі, думайте про Вічне Життя, яке також взаємозалежне з тимчасовим. Багато тексту Святого Письма люди розуміють буквально, але Христос не наказує, не б’є, ці слова написанні для грубого серця. Господь безпристрасний, завжди нас любить і дбає про нас. Різні хвороби мають різне лікування, так і з душею. Духовний стан має велике значення для кожної людини, особливо в час Різдва.
– Що б Ви побажали читачам сайту «Духовна велич Львова» та усім християнам напередодні великого свята Народження нашого Спасителя?
– Бажаю, щоб люди пам’ятали про тимчасовість життя! Турбуйтесь про духовне і те, що є вічним. Прийдіть до віри. Раз існує творіння, значить є і Творець, який створив усе і закони зокрема. Вірте у Нього! Існування матерії має свого Автора. Ми створенні для того, щоб навчитись бути людьми і допомагати одне одному. Любові, Віри, Надії усім нам!
Підготували Лідія Батіг, Володимир Перун
Повязані записи
