Щиро дякуємо вам за те, що ми сьогодні разом з вами спільно зібралися на Божественній Літургії для того, щоби стояти перед Божим обличчям. Водночас, дуже важливо дозволити Богу служити нам. Сьогодні у притчі про виноградник чітко бачимо, як цей господар дуже трепетно ставиться до виноградника. Насправді, він робить все можливе, щоби достукатися до сердець тих, хто просто винайняв цей виноградник. Він хоче, щоби вони зрозуміли те, що вони не є власниками, не створили і не збудували цей виноградник. Господар виноградника хоче достукатися до їхнього серця і дати їм розуміння того, що вони не є настільки мудрі в тому, щоби правильно провадити цей виноградник. Господар, який його збудував, має певний план, який полягає у тому, щоб це все дуже якісно і правильно працювало. І тут ми можемо провести певну аналогію до того, про що читаємо в Книзі Буття, а саме аналогію до Адама і Єви, до створення нашого світу. Господь творить людину і дарує їй все для того, щоб воно допомагало їй бути щасливою.
Дуже важливо пам’ятати про те, що прихід Ісуса в цей світ відкриває нам двері раю. Про це ми читаємо на Богослужіннях і на Богоявлення, і на Різдво. Стан природи починає повертатися до того первісного, доброго стану, який був в Божому плані. Так же само ми повинні пам’ятати, що Бог, як написано в одній цікавій книзі, ніколи не моргає. Тобто Він навіть на мить не змикає зіниці, бо постійно дбає про кожного з нас. І дуже важливо пам’ятати, що голос Господній звучить до кожного з нас, бо ми є сини і доньки Божі. Завжди пам’ятаймо про те, що Господь є Той, Хто безмежно нас любить. Завжди пам’ятаймо про те, що Господь є Той, Який Своїм приходом у цей світ немовби взяв нас за руку і веде до Царства Небесного. Тому так важливо, щоб ми, як християни, вміли радіти, не були в смутку, і щоби ця радість в нас була з того, що ми хочемо бути праведні і вірні люблячому Творцеві.
о. Тарас Михальчук, настоятель Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла, Голова Центру військового капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ