У середу, 7 травня, львівський священник отець-доктор Віталій Протасевич поділився думками на Євангеліє дня (Йоана 6, 35-39), в якому Ісус Христос назвав Себе «Хлібом Життя», що втамовує голод та спрагу людини.
Свою гомілію священник виголосив у львівському храмі свв. Ольги та Єлизавети, сотрудником якого він є.
«Того, хто прийде до Ісуса Христа, Господь наш не відкине. Сьогодні ця обіцянка звучить знову у наших вухах», — наголосив о. Віталій. «Але головне, щоб вона звучала в наших серцях. Бо знову і знов на кожній Божественній Літургії Ісус повторює: “Прийміть Мене”. “Прийміть, їжте — це є Моє Тіло; прийміть пийте — це є Моя Кров”. Він знову і знову повторює до кожного із нас, до серця кожної людини, кожного українця і українки, що “Я — Хліб Життя!” “Я — Хліб Життя. Тільки у Мені зможете знайти заспокоєння всіх своїх вічних почувань. Без Мене не можливо побудувати миру”».
«Людина без Бога не може жити в мирі: ні з самим собою, ні з ближніми своїми. Це неможливо, тому що гріх зсередини руйнує людину, а відтак людина потребує Бога, щоби зцілив її від цих гріховних ран. Ми тому і християнами називаємось, що ми не самотні, ми з Богом — приймаємо Бога в Пресвятій Євхаристії. Відтак долаємо всі ті виклики життя, які повстають перед нами, всі ті труднощі долаємо разом з Богом, а не на самоті. А якщо хтось декларативно визнає себе християнином, але не приймає Ісуса Христа, то він є пустим християнином: спустошеним, зруйнованим християнином».

«Якщо християнин, християнка не живе в Ісусі Христі, у Пресвятій Євхаристії, на кожній Божественній Літургії не приймає Причастя, то добровільно закриває двері свого серця перед Господом. Бог каже до людини: “Прийми Мене в своє життя”. А вона каже: “Ні, Боже, Ти мені не потрібен. Я буду собі жити так, як мені хочеться: згідно зі своїм власним законом, а не Твого, Господи”. Людина таким чином закривається перед дією Божественної благодаті: розум її притуплюється, совість заглушується, і так крок за кроком помалу людина спускається в прірву самолюбства, гордості, жорстокості — і так життя її руйнується. Отож сьогодні пізнаймо любов Божу. Пізнаймо, що без Бога ми не зможемо нічого доброго зробити в цьому житті: ні в приватному, ні в суспільному. Відкриймо двері свого серця у покаянні. Приймімо Боже прощення, а відтак приймімо Ісуса, який, як сказано в сьогоднішньому уривку Євангелія від Йоана, є Хлібом Життя і тою Вічністю, яка вливається в нашу буденність і її освячує».
Також читайте: О. Віталій Протасевич: «Син живе, бо батько увірував і попросив за нього у Господа»
О. Кшиштоф Шебля: «У кожній цій крихті та в кожній краплині увесь живий Христос»




