Вчора на сайті Президента України, відповідну кількість набрала петиція, щодо ратифікації Стамбульської конвенції.
Після цього, Президент би мав цю петицію розглянути і після необхідної кількості голосів підписати.
Для тих,хто не знає, що таке Стамбульська конвенція. Повна назва її звучить дуже гарно: “Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству і боротьбі з цими явищами”. Ця конвенція була відкрита до підписання у 2011 році у Стамбулі, що в Туреччині. І від цього міста взяла назву “Стамбульська конвенція”.
Що ж такого злого може містити така благородна у лапках конвенція, яка запобігає насильству і захищає права жінок? І хто би виступав проти? Тим більше, богослови, Церква. Звичайно, що ніхто не виступає проти чудових і добрих речей, тим більше,Церква, яка слідує навчанню Христа Ісуса, у першу чергу, намагається доцінити роль жінки у суспільстві, у родині,тощо. Адже на жінці тримається головне. У сім’ї три кути на жінці, один на чоловікові. Так само і у суспільстві. Саме завдяки християнству, жінка у стародавньому Римському суспільстві набрала рівність разом з чоловіками. Але, як завжди, диявольські речі криються у деталях.
Отож, відкриваю текст Стамбульської конвенції, який перекладений українською мовою і на сторінці 13, стаття 3,у якій подаються визначення. Коли мова йде про визначення терміну “гендер”, то йдеться: гендер – означає соціально закріплені ролі: поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок і чоловіків.
Думаю, що ви відразу не вловили про що йдеться. А мова йде про те, що згідно Конвенції, чоловік і жінка це не є статі, які Бог сотворив від самого початку і наділив їх даром чоловічості і жіночості. А це все завуальовується у поняття “гендер” і з того гендеру виходить, що чоловік і жінка, є такими не через сотворення, природою, але через соціально закрілені ролі. Тобто суспільство закріплює відповіну роль за чоловіком, і відповідну за жінкою. І суспільство визначає, хто є чоловік,а хто є жінка. Ось у чому криється уся дивольщина тексту Стамбульської конвенції. Хочу пригадати слова Святого Письма, де йдеться про те, що Бог сотворив людину на свій Образ.”Чоловіком і жінкою сотворив їх”.Тобто чоловік і жінка отримали від Бога дар бути чоловіком і жінкою, а не від суспільства, яке визначає, хто є чоловік, а хто є жінка.Бо ідучи таким визначенням, можна сподіватися,що суспільство видумає, ще й третю роль,і четверту для чоловіків і жінок. Відповідно у цьому і криється небезпека, так званої, гендерної політики, яку зараз відстоюють на всіх фронтах, і проти якої виступає Церква. Бо гендерна політика – це є політика скерована не на захист жінок, а на знищення різниць між чоловіком і жінкою і надання права суспільству визначати, хто є якої статі. Хто є чоловіком, хто є жінкою, а може є хтось, хто ще не визначив, чи він є чоловіком, а чи жінкою. І це відкриває перспективу до того, що вже є у багатьох країнах. Що люди, народжуючись, отримують у документах так звану “невизначену стать” і самі її визначають, коли дійдуть до повноліття. Це таке саме, як би, людина визначала, чи вона є водою, чи водою вона не є. Є речі очевидні, а є такі, яких доходимо внаслідок пізнання. Чоловік і жінка сотворені такими Богом і це є речі очевидні, які не треба доводити. Тому, дорогі жінки, з повагою до Вас, Ви найкращі, чудові, але ми виступаємо на захист саме Вас, щоб Ви залишался жінками, матерями, а не були невизначеними істотами у суспільстві, яке саме не знає, куди воно прямує.
Записано із відеоблогу Синкела у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ, о. Юстина Бойка
Повязані записи
