Історія полтавця Гліба Стрижка миттєво облетіла пресу після його порятунку з полону. Морпіх був тяжко поранений, через це фактично знерухомлений, але не втрачав сили духу і віри.
Багато років у дитинстві та ранній юності Гліб був паламарем у Свято-Успенському кафедральному соборі ПЦУ у Полтаві.
У інтерв’ю виданню “Телеграф” Гліб розповів про те, що дало сил вижити у полоні, в нелюдських умовах “лікарні”, де взагалі не надавали жодної допомоги і навіть не годували.
“Що допомогло тобі перенести страшенні болі, не впасти у відчай?
— Насамперед, віра в Бога. Я щиро молився і просив у нього дати мені сили. Бог нічого не посилає людині такого, чого вона не може витерпіти. Я розумів, що коли вижив, то не маю права здатися. Дуже підтримувало дух почуття гумору. Ну, і, звісно, гасло морпіхів “semper fidelis” — вірний завжди. Моя робота, мій обов’язок — захищати Україну. Це моя найвища життєва цінність. Відсутність сну, їжі, постійне психологічне навантаження — усе другорядне. Коли у людини є внутрішній стрижень, коли вона загартована й чітко розуміє, для чого живе, це їй допомагає”.
Допомогти з реабілітацією Гліба Стрижка може кожен охочий за реквізитами:
– Приват Банк:
5168 7574 2495 4958
5168 7520 1572 7517
– для переказів в доларах: UA713052990262056400933556102 або 4149499373660727
– для переказів в євро: UA363052990262016400933556210 або 5168752015522710
– Mono банка: https://send.monobank.ua/jar/2rDpY6bNGF
– PayPal: hlib.stryzhko@gmail.com
Повязані записи
